31-річний уродженець селища Жовтневе Костянтин Мрочко (на фото) став відомим завдяки тому, що воював під Дебальцевим у знаменитому танковому екіпажі уродженця Старовижівщини Миколи Тишика...
31-річний уродженець селища Жовтневе Костянтин Мрочко (на фото) став відомим завдяки тому, що воював під Дебальцевим у знаменитому танковому екіпажі уродженця Старовижівщини Миколи Тишика... Газети повідомляли, як Микола кілька місяців тому зумів підбити три російські танки, а один навіть притягти в розташування наших військ. А згодом разом із Костею та лучанином Романом Ляшком вони практично «під носом» у сепаратистів «прорубали» дорогу через мінне поле, вивівши таким чином з-під обстрілу чимало наших вояків
Алла ЛІСОВА
Костя небагатослівний. Однак не стримує емоцій, розповідаючи про цей небезпечний випадок: — Добре знали, що йдемо на ризик. Але інакше не могли, адже всі хлопці надіялися на нас: тільки під захистом броні вони могли вийти з-під обстрілу… Строкову службу Костянтин проходив у 2003 році в танкових військах у Володимир-Волинській механізованій бригаді. Не думав, що більш як через 10 років доведеться знову взяти до рук зброю. 9 квітня відзначав день народження, а вже 10 квітня 2014-го отримав повістку. На фронт потрапив влітку минулого року. Це був, як сам висловився, його перший із трьох «заїздів». — Служба мене зовсім не лякала, адже був обізнаний з технікою, — пригадує співрозмовник. — Добре знав танки Т-64, Т-72. Після бойової підготовки на Рівненському полігоні відчув, що нас чекають складні випробування… Костянтин Мрочко героїчно пройшов бої під Іловайськом у складі 51-ї бригади. Під час другого відрядження у зону бойових дій чергував на блокпостах біля Донецька, Мар’їнки. У перші дні було важко звикнути до обстрілів і нести службу в очікуванні наступних артнальотів. Коли потрапив утретє в «гарячу точку» — пристрілював військову зброю, «дотягував» танки на Чугуївському полігоні Харківщини у складі 14-ї бригади. Пізніше почалися бойові завдання, пов’язані з контрнаступами, утриманням позицій, відбиттям нападів, прикриттям відходу тощо. — Хоч було нестерпно важко — вистояли, — вогники впевненості зблискують в очах вчорашнього бійця. — Насамперед завдяки взаємопідтримці, яка панувала серед солдатів. В екстремальних умовах розуміли один одного з першого погляду, і це рятувало. Такі уроки запам’ятаються на все життя, бо змушують задуматися над його сенсом… Костянтин Мрочко з великою теплотою згадує однополчан, з якими підтримує тісні контакти. Їм є що згадати, про що помріяти… На справжній відпочинок для душі перетворилася їхня зустріч в селі Седлище Старовижівського району, де проживає Микола Тишик. Він з іще двома своїми однополчанами — Романом Ляшком та Юрієм Цепухом — гарно погостювали в Миколи, а також мали можливість долучитися до спільної молитви, яка щороку виголошується священиками біля тамтешнього святого джерела, подякувати Всевишньому, що повернулися додому живими–здоровими. Мій співрозмовник із повагою відгукувався про своїх командирів — комбата, його заступників, котрі власним прикладом демонстрували, як слід діяти в тих чи інших непростих умовах. Ще й досі вони передзвонюються як старі добрі друзі. А невдовзі в «рідну» роту проводжатимуть знов Романа Ляшка, який, вступивши до Львівської академії сухопутних військ, підписав контракт на службу до моменту припинення АТО. Патріотів серед молоді багато, вважає Костянтин, і це врятує нашу землю. Щодо ситуації у зоні АТО, то тамтешніх людей можна умовно чітко розділити на дві групи: хто за Україну, а хто — проти. Зараз Костянтин, отримавши статус учасника бойових дій, поволі повертається до мирного життя. Не приховував задоволення від того, що йому як випускнику Київського університету харчових технологій надходить чимало пропозицій стосовно працевлаштування. На одній остаточно зупинився. А загалом дні у хлопця дуже насичені, хоче багато всього зробити. Бо вважає: якщо Господь оберіг від найгіршого, то він повинен встигнути до кінця виконати покладену на нього місію. А на закінчення поділився новиною, що один із його найближчих побратимів збирається одружитися. Десь і його кохана чекає доленосної зустрічі… Нехай швидше вона відбудеться!
