У Луганській та Донецькій областях продовжують зводити так звану «стіну» — фортифікаційні споруди...
У Луганській та Донецькій областях продовжують зводити так звану «стіну» — фортифікаційні споруди, які мали б захистити Україну від військової агресії. Нещодавно звідти повернулися рівненські інженери
Левко ЗАБРІДНИЙ
Кожна область мала свою ділянку. Рівненщині дісталося будівництво восьми взводних опорних пунктів на Донбасі. «Стіна», розповідають, добре замаскована, бо ж зводили її не у висоту, а в глибину, щоб можна було заховати не лише людей, а й усю потрібну військову техніку. Навіть будівельникам довелося жити під землею. «Стіна» — це суцільні окопи, бліндажі та капоніри, з’єднані між собою. З Рівненщини поїхали не тільки будівельники, інженери, а й піротехніки, а також рятувальна техніка. Працювали поблизу Краматорська та Дружківки. — У лютому табір обстрілювали, тоді знищили деяку техніку, апаратуру пошкодили, — розповідає начальник дорожньо–технічного відділення АРЧ АРЗ ГУ ДСНС у Рівненській області Микола Лада (на фото), який на Донбасі пробув із кінця квітня до середини червня. — Коли ми приїхали, то залишилася від нього лише згадка. Ночували ми у наметах, вкопаних у землю. Над поверхнею був невеликий дах, замаскований спеціальною сіткою. Якось нарахував у цьому «даху» близько 20 дір від осколків. Після обстрілу всю техніку також почали ховати під землю. Ми працювали за лінією фронту, проте волинські колеги, до прикладу, їздили за наказом на передову допомагати в облаштуванні окопів. Повернулися якраз за день до обстрілу того місця, де вони перебували. Але військові нас добре бережуть: як тільки виникала загроза вогню, одразу всіх людей ховали у захисні споруди. За словами пана Лади, взводні опорні пункти (ВОПи) споруджують у три лінії. Глибина окопів — в середньому 2,5 метра, всі вони з’єднані між собою, щоб військові могли дістатися до потрібної техніки. З Рівненщини для будівництва серед інших спецмашин відправили БАТ, яким узимку зазвичай розчищали великі снігові замети. Рятувальники сподіваються, що до зими тягач повернуть, проте ремонтують на випадок негоди в області іншу техніку. — Укріплення, в яких ховатимуться від обстрілів військові, мають по декілька шарів деревини та бетону, — зазначає пан Лада. — Мінімально за день ми викопували два капоніри, зазвичай же — 6–8. Це споруди з похилим в’їздом, де могло б заховатися авто. Були випадки, що капоніри і на три автомобілі викопували. Часом не тільки копали, а й вирівнювали горбисту територію. БАТом дерева розчищали і притягували побиту техніку, щоб її розібрали на запчастини. Одного разу натрапили на сигнальну ракету. Сховалися і викликали саперів. Вони знайшли на нашому шляху в лісі розтяжку… На будівництво фортифікаційних споруд виділили з державного бюджету 850 млн гривень. На думку пана Лади, сума цілком виправдана. ВОПи, розповідає, дуже добре охороняють. Будівельникам навіть не дозволяли курити вночі, щоб цигарковим вогником не привернути уваги сепаратистів. Територія поруч замінована. Місцеві туди не підходять, проте випускають собак. Подейкували, що дехто це робив навмисно, аби вказати сепаратистам шлях. До слова, на будівництві забороняли часто користуватися мобільним зв’язком та фотографувати смартфонами, які через супутник можуть відобразити точні координати відзнятої місцевості. Також не дозволяли робити знімки поверхні, проте у самих окопах фотографуватися можна було. — У Краматорську, як на мене, відсотків 90 людей — прихильники «ДНР» та Росії, але навіть у сусідніх містах думки людей дуже різняться, — додав Микола Лада. — До нас не ставилися вороже, але були випадки, що в магазині, коли щось купували і говорили українською, одразу піднімали для нас ціни.
