«Року Божого 1765, 28 серпня, я, Миколай Ратинський, порицький настоятель, охрестив хлопчика на ім’я Тадеуш, Ігнатій, Цезар, Август, Йозеф, Іоанн, Непомук, Онуфрій, сина графа Фелікса Чацького та його дружини Катаріни. Хресними були Станіслав (прізвище написано нерозбірливо. — Авт.) та Елізабета Ольшанська». Такий запис є у метричній книзі порицького костелу, що збереглася у Державному архіві Волинської області...
«Року Божого 1765, 28 серпня, я, Миколай Ратинський, порицький настоятель, охрестив хлопчика на ім’я Тадеуш, Ігнатій, Цезар, Август, Йозеф, Іоанн, Непомук, Онуфрій, сина графа Фелікса Чацького та його дружини Катаріни. Хресними були Станіслав (прізвище написано нерозбірливо. — Авт.) та Елізабета Ольшанська». Такий запис є у метричній книзі порицького костелу, що збереглася у Державному архіві Волинської області...
Сергій НАУМУК, редактор відділу сільського життя газети «Волинь -нова»
Уродженець нашого краю Тадеуш Чацький — знана історична особа. Ми вже писали про те, чого він досяг і як увійшов в історію. Але повторюся. Його іменем назвали останній польський корабель у Чорному морі та новий вид рослин, а в заснованій ним Кременецькій гімназії навчалося стільки учнів, як у десяти гімназіях цілого Московського навчального округу. Бібліофіл, економіст, географ, автор праць з історії, права та статистики. За часів панування короля Станіслава Августа він упорядкував королівський архів, шукав сіль, популяризував ремесла та торгівлю, створив гідрографічну карту Польщі та Литви. Найбільших же успіхів Тадеуш Чацький досяг на освітньому поприщі. На посту інспектора шкіл Волинської, Подільської та Київської губерній він відкрив 126 шкіл та сім повітових училищ, заснував Кременецьку гімназію. Тож недарма 250-річчя від дня його народження включили до переліку пам’ятних дат і ювілеїв, що їх постановою Верховної Ради рекомендували до відзначення. Тернопільський Кременець повним ходом готується до урочистостей. У Кременецькій обласній гуманітарно–педагогічній академії імені Тараса Шевченка пройде міжнародна наукова конференція. А ще заплановано українсько–польський концерт (бо гостей із Варшави, Кракова та інших міст Польщі буде чимало), урочиста хода містом. Засновнику Кременецької гімназії відкриють погруддя, меморіальну табличку на будинку, де він жив (споруда збереглася донині), та присвятять відкриття каплички. Всі урочистості пройдуть 14 — 15 жовтня. Адже саме тоді 210 років тому (1 жовтня 1805 року за старим стилем) був створений освітній заклад, який називали Волинськими Афінами. Його закінчило чимало відомих діячів, а Кременець перетворився на такий собі центр «української школи» в польській літературі. Пізніше бібліотека та зібрання гімназії стали основою для новосформованого Київського університету святого Володимира. Воно й не дивно, що кременчани об’єднали дві дати — 250-річчя від дня народження Чацького та 210-річчя створення гімназії. А от на Волині пам’ятна подія, здається, мине непомітно. Принаймні, місцевим жителям про це нічого не відомо. Маєток Чацьких зруйнований за радянської влади. На цьому місці нині санаторій. Від колишніх власників залишилося тільки одне коркове дерево з розкішного парку. Живуть ще перекази про любовні походеньки одного з нащадків Тадеуша. Більше ніщо не нагадує про колишню велич, про те, що в Павлівці Іваничівського району народилася відома історична особа. Навіть якби в Порицьку народився Гітлер або інший абсолютно негативний персонаж, то й у такому випадку про цю подію треба було б пам’ятати. Що вже казати про людину, спадком якої можна гордитися. Але якщо ми не відзначаємо навіть таку дату, не вшановуємо відомого земляка, то, виходить, нам байдуже до свого минулого? Адже людей рівня Тадеуша Чацького не так багато. І чого тоді дивуватися з прихильників ДНР–ЛНР, які легко піддаються на російську пропаганду? Там же всуціль зденаціоналізоване середовище, яке далі покоління батьків нічого не знає. Минулого у них немає. Відповідно, й майбутнього також. Ми ж вважаємо, що йдемо (чи то повертаємося) в Європу. А з річницею Чацького тоді як? Уявляєте, аби якийсь кантон якоїсь європейської країни забув про подібну дату? Пропоную такий варіант: а давайте вважати, що Чацького на Волині… не було. І народився він не за кількадесят кілометрів від Луцька, а десь далеко–далеко, перефразовуючи слова відомого кіноперсонажа «не в нашій області». А значить — і згадувати його не потрібно.