Жителі цього населеного пункту та кілька навколишніх сільських рад Горохівського району вимагають утворити громаду з центром у їхньому селищі...
Жителі цього населеного пункту та кілька навколишніх сільських рад Горохівського району вимагають утворити громаду з центром у їхньому селищі (на фото)
Адмінреформа, якою так хваляться чиновники, триває. Але трапляються й непорозуміння. Ми вже писали про напруження в Рожищенському районі, де на лідерство претендували Доросині та Щурин (див. «Волинь-нову» від 9 червня цього року). Трохи інакша ситуація склалася в Горохівському районі. На нарадах у райцентрі неодноразово йшлося про те, що район поділять на три громади: Горохівську, Берестечківську і Сенкевичівську
Сергій НАУМУК
– Приводу для хвилювання не було, адже відбувалось громадське обговорення майбутнього об’єднання. І раптом на сесії обласної ради у перспективному плані з’явилася Шклинська громада. Нам Шклинь ні до чого. Нехай вони собі організовують громаду, а ми самі по собі. У нас є необхідна інфраструктура, щоб бути центром. Ми хочемо бути центром, і ми будемо центром, — сенкевичівський голова Тамара Ющук висловила не власну думку, а настрої односельчан. Перспективний план об’єднання громад, прийнятий сесією обласної ради 25 червня і опублікований у нашій газеті, справді став громом серед ясного неба для сенкевичівців. — Депутати селищної ради одразу висловили ініціативу щодо об’єднання в громаду з навколишніми сільськими радами, — розповідає Тамара Ющук. — На сесії затвердили положення про добровільне об’єднання територіальних громад, одноголосно вирішили, щоб Сенкевичівка залишилася центром. Колодеженській, Новосілківській, Губинській та Звиняченській сільським радам запропонували приєднатися. Звиняче відмовилося, а решта прийняли нашу пропозицію. Відтак робоча група взялася за підрахунки. Довелося добре помудрувати, зважити всі «за» і «проти». Найважливіше питання — фінанси, адже новоствореній громаді доведеться утримувати освітні, медичні заклади тощо. Як зізнається Тамара Ющук, результати показали, що на все не вистачає 2,5 мільйона гривень. — Ми довго міркували і таки знайшли необхідні резерви. І коли подавали документи до обласної ради, то вказали, звідки братимемо кошти. Загалом вийшли на 399 тисяч гривень прибутку. Може, чогось і не врахували, можливо, матимемо більше прибутку. Після засідання робочої групи оперативно зібрали сесію і прийняли рішення, щоб делегувати мене в облраду для здачі документів. Подали їх 30 липня в Офіс реформ у Волинській області. Це не тільки пропозиції про внесення змін до перспективного плану, але й готові документи для затвердження рішення про утворення громади, — продовжує Тамара Іванівна. Обурені жителі селища зібралися, аби висловити невдоволення діями посадовців, які навіть у таких, здавалося б, дрібних питаннях вдаються до пересмикувань. Адже жодних пропозицій про об’єднання зі Шклинем не надходило. — Ми селище. Як підемо до села? — гукає якась жінка. Люди навперебій називають переваги свого населеного пункту. Мовляв, тут і школа, і школа-інтернат, і чималі адмінприміщення, дві бібліотеки, дві аптеки, Будинок культури, залізниця, пожежне депо, дитсадок, промислові заклади, крамниці. — Чомусь нас намагаються не помічати, — зауважує Світлана Шкамарда. — Якщо позакривають усі установи, то де працюватимемо? У нас лише по 10–15 сотих землі. 260 гектарів на всю Сенкевичівку, не те що в навколишніх селах. Навіть наше кладовище на колодезькій землі, — докидає літня мешканка Сенкевичівки. — 47 депутатів обласної ради проголосували за той план, а вони, може, толком і не всі знають, де той Шклинь і та Сенкевичівка, — припускає молодиця в хустині. — Жабченська сільська рада хоче в Берестечківську громаду. Кажуть, у Сенкевичівці центру не буде, а до Шклиня їм далеко. Керівник Офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархомюк пояснив, що на початковому етапі перспективний план формували і на основі ініціатив громад, і за поданням районних адміністрацій та рад. Адже деякі громади й досі не активізувалися. Щодо громади з центром у Шклині, то це була пропозиція районної влади. Нині ж згідно з ініціативою готуються зміни до перспективного плану. Після завершення стихійних зборів сенкевичівці прийняли звернення до всіх органів влади, де твердять, що їхня громада має право на існування. Усі необхідні документи для утворення Сенкевичівської громади в обласну раду вже подали. Сподіваємося, на черговій сесії депутати зможуть ухвалити рішення, якого чекають їхні виборці.
На фото: Щоб висловити своє ставлення до несподіваних поворотів адмінреформи, селяни влаштували цілий мітинг. Фото Сергія НАУМУКА.
