Блага вість облетіла Україну. Хоча, пардон, одразу перебільшив: тільки Одеську, Волинську, Львівську та Чернівецьку області. Саме у цих регіонах проведуть експеримент із ремонту доріг за рахунок половини понадпланових надходжень місцевих митниць...
Блага вість облетіла Україну. Хоча, пардон, одразу перебільшив: тільки Одеську, Волинську, Львівську та Чернівецьку області. Саме у цих регіонах проведуть експеримент із ремонту доріг за рахунок половини понадпланових надходжень місцевих митниць...
Сергій НАУМУК, редактор відділу сільського життя газети «Волинь-нова»
На Одещині відремонтують трасу Одеса–Рені, на Львівщині — Львів–Сколе–Славське, на Буковині — Стрий–Івано-Франківськ–Чернівці–Мамалига. Потрапила до цього переліку і дорога Луцьк–Львів, яка вже стала антилегендою. Свого часу Волинська обласна рада навіть приймала звернення до галицьких колег. Адже львівський відрізок у значно гіршому стані, ніж волинський. Чому саме ці дороги? А біс його знає, якими аргументами керувалися в Адміністрації Президента, коли готували законопроект. Якогось рейтингу «Укравтодор» чи інші структури не оприлюднювали. Реконструювати дорогу з Одеси до Рені Порошенко пообіцяв Саакашвілі ще влітку. На етапі розгляду закону деякі депутати спробували втиснути і свою область. Власне, саме так у проекті з’явилася Чернівецька. А от Тернопільській, Закарпатській, Житомирській, Миколаївській та Херсонській не пощастило, бо їхні пропозиції відхилили. Один парламентар запропонував змінити назву документа, аби йшлося про ремонт та реконструкцію всіх автодоріг державного і місцевого значення. Не вдалося. Сказано: «у чотирьох областях» — значить, у чотирьох і не більше. Нема чого пхатися поперед Президента до пекла. А як же з рештою автошляхів? Адже більшість із них далекі від ідеального стану. Хто з волинян нарікав на львівську трасу, нехай спробує «промчати» зі Стоянова до Сокаля. Повірте, після того дірявий асфальт біля Радехова здасться автобаном. Приклади можна наводити десятками й сотнями. То скільки років владі доведеться проводити, а нам терпіти експерименти, щоб до найменшого села можна було доїхати? Може, варто просто менше красти? Бо ж наймолодший дітвак знає, що найлегше вкрасти на ремонті доріг. Що ж, дочекаємося результатів експерименту. Але все-таки точить душу черв’як сумнівів. Якщо за рік із хвостиком, доки діятиме закон, митники не перевиконають планів настільки, щоб упорядкувати–відремонтувати всі заплановані дороги? Або якщо почнуть перевиконувати, дорожники почнуть ремонтувати, а затим обсяги імпорту впадуть і, відповідно, зменшаться митні надходження? Дороги так і залишать без асфальту? Чи ремонтуватимуть шматками? А ще такий сценарій: львівські митарі перевиконають план, а наші — ні. Тоді дорога до Журавників буде рівною, як дошка, а з нашого боку залишиться, як є? І з волинян сміятимуться так, як зараз сміються з галичан? Хоча Волинська митниця неодноразово інформувала про перевиконання плану. Останній раз така заява прозвучала з місяць тому. Йшлося про 436 мільйонів гривень понад план. Тепер побачимо, хто кого: чи митники таки назбирають на дорогу, чи дорожники закатають в асфальт усі здобутки митарів. Але які чудові можливості для піару! І Президент, і нардепи можуть похвалитися тим, що дбають про дороги. Авжеж, за рік зроблять чотири. За десять років — сорок. Таким темпом за сто років усі українські шляхи стануть як у Німеччині. А далі й за інші сфери візьмемося. Залишається уповати тільки на митницю. Без неї тепер ніяк. Ну, за перевиконання планів!
