Минуло близько півтора року відтоді, як уперше чиновники заговорили про можливе бомбардування Рівного...
Минуло близько півтора року відтоді, як уперше чиновники заговорили про можливе бомбардування Рівного та згадали про давно затоплені й запліснявілі сховища та укриття. Тоді ж рівняни дізналися і про декілька сховищ, які, поки воєнна тематика нікого не цікавила, приватизували всупереч закону спритні підприємці... Поговорили — і забули. За місяці, поки в країні війна, у Рівному досі не відремонтували жодного. Тільки недавно взялися за одне — на вулиці Соломії Крушельницької, 62-а
Левко ЗАБРІДНИЙ, Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ
«10 ХВИЛИН ЛЮДИНА ТУТ ВИТРИМАТИ НЕ ЗМОЖЕ» Загалом у Рівному за Радянського Союзу набудували 199 сховищ та протирадіаційних укриттів. До 24-ї річниці Незалежності України у цивілізованому вигляді залишилися 13 із них. Це або приватизовані сховища, або ж ті, які міська влада віддала у користування приватним підприємцям. 84 бомбосховища у такому стані, що витримати там навіть 10 хвилин людині буде складно. А більшість захисних споруд міста — 102 — «обмежено готові до використання». Як кажуть чиновники, у них можна перебути у критичний момент, але на комфортні умови розраховувати не варто. Єдине, чим можуть похвалитися рівненські сховища — до них таки встановили вказівники. Та й ті або періодично крадуть, або нищать. Не повернули, як обіцяли надзвичайники та прокуратура, і жодного з 18 сховищ, які нині перебувають у приватній власності. А з міського бюджету на ремонт сховищ передбачили тільки близько 420 тис. грн, яких ні на всі приміщення не вистачить, ні на їх добротний ремонт. Руслан Демуров, начальник міського управління з надзвичайних ситуацій, розповідає: — До роботи на посаді приступив недавно. Замінили всіх працівників, які курирували питання захисних споруд у місті, і наразі проводимо інвентаризацію всіх сховищ та укриттів. Заглянемо у кожну шпарину і таки наведемо лад. Міський голова дав вказівку впорядкувати захисні споруди — і процес уже зрушив із місця. Наразі ремонтуємо сховище на вулиці Соломії Крушельницької, 62-а. Потім розпочнемо ремонт на Київській, 12. Йдеться про косметичний ремонт, щоб створити нормальні умови перебування людей у приміщеннях. Вистачить коштів — купимо стільці, столи. Сподіваюся, до кінця року вдасться ще відремонтувати не одне сховище. Все залежатиме від фінансування. Ці дві захисні споруди вибрали, оскільки вони у густонаселених районах міста. Укриття, яке ремонтуємо зараз, належить управлінню ЖКГ міста, на Київській — управлінню освіти. Якщо знайдеться хороший підприємець-господарник, у якому ми будемо впевнені, віддамо споруди йому в користування, щоб там постійно підтримували лад. Але хочу наголосити, що користувачі захисних споруд за кілька годин після оголошення можливої атаки повинні будуть винести зі сховищ усі свої речі.
І В ЛУЦЬКУ ГОЛОВНА НАДІЯ НА ТЕ, ЩО... ПРОНЕСЕ? А що у сфері цивільного захисту, у тому числі готовності сховищ і укриттів, робиться в Луцьку? З цим запитанням ми звернулися до начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту міської ради Юрія Кирилюка. — В обласному центрі створений фонд захисних споруд цивільного захисту, — розповідає Юрій Вікторович. — На сьогодні до нього входить 125 різних об’єктів. Це 62 сховища, із яких 14 готові прийняти людей. Стільки ж — абсолютно не придатні для функцій (34 — обмежено готові). Серед 13 протирадіаційних об’єктів для укриття лише 2 сьогодні можуть розмістити населення, а щодо 50 найпростіших, то тільки 3 здатні захистити людей. ПАТ «СКФ Україна», ПАТ «Електротермометрія», Луцька міська клінічна лікарня, ПАТ «Волиньгаз» — це ті підприємства, де краще організована така робота. Населення також може використовувати для укриття підвальні приміщення житлових будинків, які у період воєнного стану захистять від військових дій, але їх необхідно підготувати. Департамент ЖКГ, житлово–комунальні підприємства міста, управління освіти й охорони здоров’я здійснюють системні перевірки підвальних приміщень багатоповерхових житлових будинків, утримують їх у готовності до використання у випадку необхідності, щоб забезпечити стовідсоткове укриття населення міста. Вже уточнено вулиці, номери будинків, кількість квартир у них і площі підвальних приміщень. Такі будинки обладнані показниками «Укриття». Серед основних причин неготовності деяких захисних споруд до використання — підтоплення грунтовими водами, внаслідок чого руйнуються огороджуючі конструкції, корозія та вихід із ладу систем життєзабезпечення, обладнання для очистки та фільтрування повітря, а також безвідповідальне ставлення балансоутримувачів до виконання своїх обов’язків.
