19-річний Вадим Кравчук (на фото) — найкращий на Волині стрибун у висоту — добре пам’ятає день свого рекордного на сьогодні польоту...
19-річний Вадим Кравчук (на фото) — найкращий на Волині стрибун у висоту — добре пам’ятає день свого рекордного на сьогодні польоту... Було це 26 червня нинішнього року в Харкові на чемпіонаті України серед юніорів, де йому підкорилася гросмейстерська для юнаків висота — 215 сантиметрів. Саме цей результат дає право на присвоєння почесного для кожного молодого легкоатлета звання майстра спорту України
Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ
— Чому цей вид королеви спорту ти обрав? — запитую у молодого стрибуна. — До легкої атлетики був бокс і, звичайно, футбол, — розповідає Вадим. — А в секцію бігунів і стрибунів запросив мене тренер Володимир-Волинської дитячо-юнацької спортивної школи Михайло Павлович Захарченко. Він прийшов на урок фізкультури у навчально-виховний комплекс № 3, де я тоді навчався у третьому класі, 45 хвилин приглядався до нас, а після дзвінка підійшов до мене і запропонував відвідувати його секцію легкоатлетів. — Як вважаєш, чому саме на тебе звернув увагу тренер? — Думаю, що певну роль відіграла моя непосидючість. Я і швидко бігав, і далеко стрибав. А перша висота, яку підкорив, — це 105 сантиметрів. У Володимирі-Волинському я закінчив 9 класів, а потім вступив до Львівського училища фізичної культури. Там і тренуюся під керівництвом Валерія Івановича Лебедюка. До речі, тренер теж колись був легкоатлетом-висотником. Його власний результат — 218 сантиметрів. Але через травму він рано завершив спортивну кар’єру. До речі, мій молодший брат Сашко, а йому зараз лише 10 років, пішов, як мовиться, моєю стежкою. Він теж займається у Володимир-Волинській ДЮСШ у групі Михайла Захарченка і теж дебютував з висоти одного метра. — Кожен юний спортсмен має кумира. Ти не мріяв стати таким, як, скажімо, Валерій Брумель? — Я тільки чув, що був такий знаменитий легкоатлет, олімпійський чемпіон, рекордсмен світу. Знаю, що він повернувся у великий спорт після страшної автоаварії, коли взагалі не знав, чи буде ходити. Але, скажу відверто, мені ближчі сучасні стрибуни — як-от рекордсмен світу кубинець Хав’єр Сотомайор (245 сантиметрів) та українець Богдан Бондаренко, який на останньому чемпіонаті світу був другим, а на попередньому виборов «золото». Його особистий рекорд — 242 сантиметри. — Нещодавно ти брав участь у змаганнях із нагоди святкування 1027-ї річниці Володимира-Волинського. Сектор для стрибунів було встановлено в центрі міста на площі Героїв. Незвично виступати у таких умовах? — Звісно, адже ми звикли стрибати на відкритих стадіонах або у закритих манежах. А тут зовсім поруч глядачі. Ти відчуваєш їхню підтримку, хвилюєшся. А ще за тобою уважно стежать твої рідні, друзі. — Вадиме, поки що найпрестижніші змагання, в яких ти брав участь, — чемпіонат Європи серед юніорів, який проходив у липні в Швеції. Чим запам’яталася боротьба із суперниками? — Насамперед я зрозумів, що треба ще дуже багато тренуватися, щоб досягти результатів моїх кумирів. У Скандинавії посів 13 місце, стрибнувши на 208 см. Чемпіон же підкорив висоту 223 см. Отож, як бачите, ще треба працювати і працювати. Вірю, що мої перемоги ще попереду.
На фото: Чи підкориться Вадиму Кравчуку олімпійська ліцензія?
