Депутат міськради, кандидат у мери Луцька від Європейської партії України Олена Голєва (на фото) закликала бізнес долучатись до добрих справ. І продемонструвала на власному прикладі, як саме це можна зробити — майже 100 сімей стали власниками квартир...
Депутат міськради, кандидат у мери Луцька від Європейської партії України Олена Голєва (на фото) закликала бізнес долучатись до добрих справ. І продемонструвала на власному прикладі, як саме це можна зробити — майже 100 сімей стали власниками квартир
Олена ЧУБЕНКО
На останній сесії міськради депутати підтримали проект рішення про передачу гуртожитку на вулиці Привокзальній, 13-а у комунальну власність, ініційований Оленою Голєвою. Мешканці гуртожитку кілька місяців тому звернулись до офісу «Народного адвоката» і просили посприяти передачі будинку у комунальну власність для того, аби отримати можливість приватизувати свої квартири. Олена Голєва, як власник 11–ти відсотків акцій підприємства-співвласника гуртожитку організувала збори акціонерів. Було вирішено: гуртожиток передавати! Однак, відповідне рішення мала ще прийняти Луцька міська рада. І це сталося. Мешканці будинку щасливі, бо тепер буде можна «кроїти та латати» як того забажають його жителі. Вони згідні брати усі «болючі ремонти» на себе, втім, місто таки пообіцяло сприяння у певних роботах. Також залишилось «тримати руку на пульсі», аби помешкання були передані саме тим людям, які там проживають. Однак, це вже дрібниці, адже, як заявила Олена Голєва у своїй промові, що передувала голосуванню: «люди зважились на вчинок, заявивши про намір самостійно створити ОСББ і побудувати свій маленький простір життя». І закликала інших бізнес–власників схожих гуртожитків також подарувати своїм робітникам власний дім.
ПОДАЄМО ГОЛОВНІ АСПЕКТИ ПРОМОВИ ОЛЕНИ ГОЛЄВОЇ: «Один гуртожиток. Близько 100 квартир. За цими цифрами — багаторічна мрія людей про власне житло. Про особисту територію, яку хочеться відбудувати та впорядкувати». «Раніше самі люди не були готові брати на себе функцію по відновленню будинку. Мабуть, аби прийняти таке рішення, маленькій громаді мешканців потрібен був час, щоб об’єднатися, зважити свої можливості та показати власнику гуртожитку бажання та рішучість власними силами впорядкувати свою життєву територію. При умові, що вона належатиме їм на правах власності». «Гадаю, є ще багато людей, що мають таку ж мрію. Цей гуртожиток — не єдиний. Ситуація з ним — не виняткова. І сьогодні я хочу звернутись до людей, від рішення яких залежить чиєсь маленьке щастя. Щастя мати власний дім. Це так легко — просто віддати те, що не тягнеш сам. Так, навіть старий гуртожиток може вважатись активом. Але цей актив стає набагато ціннішим, коли відчуваєш радість сотень людей, мрія яких здійснилась. Я закликаю всіх, хто має у своєму бізнесі такі активи, узяти мій приклад. Подаруй робітнику квартиру! І ти станеш багатшим. Бо найбільше багатство — усвідомлення своєї участі в долях людей, які просто стають щасливими».
