Курси НБУ $ 39.23 € 42.44

ТРУДІВНИК НА ХРИСТОВІЙ НИВІ

Світлій пам’яті митрополита Якова

Світлій пам’яті митрополита Якова
Минуло сорок днів із дня великої, болючої втрати, якої зазнала Луцько-Волинська єпархія Української православної церкви Київського патріархату: не стало високопреосвященнійшого митрополита Якова. Її сум з усією щирістю поділили не тільки церкви з різних гілок православ’я (крім, звичайно, Московського патріархату), а й представники римсько-католицької, греко-католицької та інших церков.
24 квітня 2004 року в Свято-Троїцькому кафедральному соборі м.Луцька з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета заупокійну літургію в день сороковин відправили митрополит Рівненський і Острозький Даниїл, архієпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній, архієпископ Чернівецький і Кіцманський Варлаам, архієпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав і близько 80 священиків Луцько-Волинської єпархії.
Після Євангелії архієпископ Варлаам виголосив глибоку за змістом, пройняту глибоким жалем проповідь. Дві чесноти були особливо записані в серці покійного архіпастиря: лагідність і покора. До цих двох чеснот прилучалася й третя — любов до ближнього — наголосив він. Це були три чудові перлини, які робили душу Владики такою для нас приємною. За це ми всі так любили покійного і тому така тяжка для нас розлука з ним, але, як сказав на похороні Святійший Патріарх Філарет, це і радість, бо покійний відійшов до Свого Господа і з горнього місця буде благати Всемилостивого Бога благословення для всіх нас.
Слово, присвячене пам’яті архіпастиря, виголосив архієпископ Антоній. Він сказав, що покійний митрополит дуже багато зробив для становлення Української православної церкви Київського патріархату. Як ревний пастир і, без сумніву, великий патріот України, він завжди був щирий і настільки простий та відвертий, що навіть діти любили та поважали його. Церква постійно молиться за дарування кожному з нас кончини християнської, безболісної, мирної. Господь дарував йому таку кончину. Віруємо, що і друге молитовне прохання справдиться над ним, — і «добра відповідь на страшному суді Христовому» йому наготована за його віру, лагідність, любов, чистоту і невтомне служіння Церкві Божій.
Наприкінці божественної літургії перед панахидою до віруючих, які так численно зібралися в соборі, з сердечним і змістовним словом звернувся митрополит Даниїл. Він сказав: «Митрополит Яків відзначався незвичайною врівноваженістю духу, ясним і тверезим розумом, добрим серцем і терпеливістю. Ніякі зовнішні бурі не могли захитати скелі душевного спокою Владики. Лагідність його була досконалою. Відійшов від нас він передчасно і несподівано, помер, як трудівник серед праці на Христовій ниві».
По закінченні літургії архіпастирі, духовенство та віруючі направилися до могили покійного Владики, де й відправили панахиду. Могила, хрест, вінки, церковні піснеспіви — все це особливо засмутило серця присутніх. Волею Божою відчув це архієпископ Ізяслав, тому і звернувся до присутніх із словами потіхи й розради.
Пролунало востаннє з тисяч віруючих уст і сердець «Вічная пам’ять» і поволі стало тихо біля нової дорогої могили. Над нею постане пам’ятник незабутньому Владиці, який спорудить вдячне духовенство. Але ще ціннішим від рукотворного є пам’ятник, уже збудований в серцях усіх, хто знав доброго покійного Владику, вдячна пам’ять, яку він залишив в історії нашої православної церкви Київського патріархату.
Богдан ЯКИМ, митрофорний протоієрей, член Національної Спілки журналістів України, викладач Волинської духовної семінарії.
Віктор ПУШКО, протоієрей.
Telegram Channel