Тепліше не в горах, де ближче до сонця,
а в долах, де ближче планети ядро...
Петро СКУНЦЬ
Тепліше не в горах, де ближче до сонця, а в долах, де ближче планети ядро. Та квіти — людської душі оборонці — скоряють вершини і сіють добро. Земля починає туманом сивіти, втомившись летіти над прірвою літ, та з серця у неї вистрілюють квіти, розколюють камінь, розколюють лід. … Підкралась байдужість до мене з роками і холод космічний війнув із небес. Та сіються квіти, сильніші за камінь, малі оборонці великих чудес.
