Чим переймався і з чого дивувався впродовж останнього часу редактор відділу сільського життя газети «Волинь-нова» Сергій Наумук...
Чим переймався і з чого дивувався впродовж останнього часу редактор відділу сільського життя газети «Волинь-нова» Сергій Наумук
… БУРШТИНОВА ПРОБЛЕМА, ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ВЖЕ... ВИРІШЕНА Останнім часом на бурштиновому фронті трапилося дві важливі події. По–перше, це оприлюднення «Автомайданом» відео незаконного видобутку біля села Кухітська Воля Зарічненського району Рівненської області. Воно вразило навіть тих, хто на власні очі бачив марсіанські пейзажі на місці пошуків сонячного каменю. Бо коли стоїш і дивишся на ті безкінечні ями з водою – це одне, а коли з висоти пташиного польоту погляд охоплює велетенську площу, де кишать сотні чи тисячі копачів із десятками помп, – це зовсім інше. Власне, найбільше і вразив отой розмах, який став помітний лише завдяки зйомкам безпілотника. Другою не менш обговорюваною подією виявилося затримання польськими митниками півтори тонни бурштину, який перевозили з України. Абсолютний рекорд за останні роки! Такого ще не було. Раніше затримували все кілограми, зрідка центнери, але ж не тонни. А що сонячний камінь перепинили поляки, то у всіх одразу постало запитання: а як же наші митники та прикордонники? Втім, ніхто не сумнівався, що бурштин «проґавили» за плату. От і кажу колезі з цього приводу: мовляв, тепер посиплеться град повідомлень про затримання бурштину митниками та прикордонниками. Треба ж якось захищати честь мундира. Дарма, що йтиметься про дрібноту. Проте ніяк не сподівався, що вже через три дні про успіхи у боротьбі з нелегальними копачами заявить СБУ. Інформацію про це оприлюднила на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» її речник Олена Гітлянська. «Сьогодні Служба безпеки України може відзвітувати про значні результати боротьби з незаконним видобутком та контрабандою бурштину. За вказівкою голови Служби Василя Грицака протягом останнього року значно активізована боротьба з цим кримінальним бізнесом. Нещодавно ЗМІ повідомляли про затримання на польсько–українському кордоні майже 1,5 тонни нелегального сонячного каменю. Сьогодні можу повідомити, що співробітники Служби безпеки України викрили цю банду, яка переправляла в Європу та Азію не лише бурштин, а й алкоголь, цигарки тощо. Отже, спільно з прокуратурою ми ліквідували масштабний тіньовий бізнес контрабандистів. Розробка та затримання цієї організованої злочинної групи, до якої входили волинські митники та прикордонники, тривала кілька місяців. СБУ викриває злочинців у погонах, які приторговують бурштином, у всіх правоохоронних органах. Днями у Рівненській області СБУ виявила «кришувальників» незаконного видобутку бурштину з числа районного керівництва Національної поліції Рівненщини. Вони не лише покривали злочинців, а й тиснули на своїх підлеглих, які відмовлялись виконувати їхні незаконні вказівки», – йдеться у повідомленні. Далі статистика: стільки-то проваджень, стільки-то засуджено, вилучено (увага!) 1,9 тонни бурштину. Хоч не набагато, але таки більше, ніж затримали поляки. Дивно тільки: якщо СБУ викрила цю банду, то чому бурштин спинили лише на польській стороні? І невже хтось вірить у те, що кришування копачів обмежується тільки керівниками районних відділів поліції? Мабуть, це явище безсмертне. Свого часу Президент України Петро Порошенко необачно відвів усього два тижні для ліквідації незаконного видобутку бурштину. Проте минув уже майже рік від його заяви, а масштаби копанок лише зросли.
… ПІКЕТАМИ НАУКОВЦІВ За роки незалежності яких тільки протестів, мітингів та пікетів ми не бачили. Страйкували шахтарі, бюджетники, аграрії. Про студентів та підприємців уже й мовчу. Зрідка протестують й інші соціальні прошарки. Але пікет археологів, певно, був уперше. У п’ятницю, 18 березня, до будівлі Кабміну вийшли представники Інституту археології НАНУ та громадської організації «Спілка археологів України». Окрім плакатів та прапорів, дипломовані шукачі старовини тримали ще своє основне знаряддя – лопати. Причина протесту – зменшення фінансування. — Не лише Інститут археології, але й інші структури Національної академії наук України недофінансовані, – розповів директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. – Скоротили третину працівників Інституту археології, а відтак об’єднали різні відділи. Звільнили насамперед молодих науковців, зокрема фахівців вузького профілю, наприклад спеціаліста з військової антропології. Багатьох відправили у відпустку за власний рахунок. У тих, хто залишився, зарплата зменшилася вдвічі. Якщо кандидат наук заробляє 2 тисячі гривень, то хіба він проживе за ці гроші? Все йде до того, що Інститут археології можуть об’єднати з іще якоюсь установою. Якщо раніше наше підприємство «Волинські старожитності» заробляло на експертизах ділянок для будівництва і за ці кошти фінансувало великі розкопки, то нині археологи взагалі без грошей. Висновки для проведення будівництва управління культури ОДА робить самостійно. Якщо громадянин звертається в управління і протягом п’яти днів не отримує відповіді, то вважається, що установа не має заперечень проти будівництва. Є ж європейська конвенція з охорони археологічної спадщини. Вона ратифікована Верховною Радою, але невиконання цієї конвенції не тягне за собою жодних покарань. Раніше казали, що чорних копачів кришує молодший Янукович. А нині виходить, що археологія просто нікому не потрібна. Фінансування як такого немає. Щороку я вів студентів, дехто з них потім ставав працівником «Волинських старожитностей». Тепер не хочу нікого брати, бо що можу їм запропонувати? А як без притоку молоді у цей фах? Не відомо, чи буде потрібна та наука. У Польщі є близько 10 тисяч археологів і серед них конкуренція. А в нас усього 300. Та й ті поневіряються по різних установах. Здається, повертаємося у 1991 рік, коли археологія була нікому не потрібна. І все списують на війну та окупацію. Прикро і гірко, що наука в нашій державі опинилася в загоні. Звісно, на перший погляд, розкопки – це не найактуальніша потреба сьогодення. От лишень чомусь розвинені держави фінансують не тільки дослідження на своїх територіях, а й за кордоном. Нам же нічого не треба. А влада замість реальної роботи більше дбає про власний рейтинг.
…ПОРАДАМИ ГОЛОВИ НАЦБАНКУ УКРАЇНИ Нещодавно голова НБУ Валерія Гонтарева під час інтерв’ю сказала: «Наше з вами головне завдання – перестати думати про курс долара і почати дійсно дивитися на ціни і на вміст холодильника. А найголовніше завдання всієї економічної політики в країні – щоб у нас було якомога менше імпорту та дорогих імпортних товарів і щоб було більше власного виробництва та власних товарів, які у нас не повинні залежати від курсу долара». «Гарна» порада. Тільки Україна — не Північна Корея, яка живе сама в собі, а українці — не громадяни згаданої країни, які вдовольняються жменею рису. Україна — невід’ємна частина світової економіки. Тож годі сподіватися на те, що можна замкнутися в собі. Так само не варто надіятися, що імпорту стане менше. Без нього жодна країна, навіть високорозвинена, не обходиться. Інша справа, що саме імпортувати – сировину і напівфабрикати чи технологічну продукцію з високою доданою вартістю. А от із власним виробництвом проблеми таки є. Починаючи зі сфери відповідальності пані Гонтаревої. Внаслідок непродуманих дій влади, в тому числі і Нацбанку, інфляція в країні величезна. Що, власне, і засвідчує курс гривні. Суть же не в ціні долара, на чому наголосила Гонтарева. Гривня впала відносно усіх основних валют світу! Її здешевлення надзвичайно вигідне вітчизняним експортерам. Бо якщо раніше, заробляючи долар, вони мали 11,85 гривні (саме за такого курсу Гонтарева очолила Нацбанк), то тепер мають близько 27 гривень. Але кредити! Який бізнесмен потягне 30 відсотків річних? Це немислимо, тому позики беруть дуже рідко, бо віддавати їх за такої ставки дуже важко. Щодо незалежності товарів власного виробництва від курсу долара. Кому, як не Валерії Гонтаревій, знати, що зовнішній ринок того чи іншого товару впливає і на внутрішній. Скажімо, подорожчали у світі добрива. Фірташу, який їх експортує з України, все одно: продавати за кордоном чи на внутрішньому ринку. То невже після цього ціна на добрива в Україні залишиться на тому ж рівні? Так само й з іншими товарами: з металом, пшеницею, вугіллям тощо. Щойно на світовому ринку дешевшає/дорожчає якийсь товар, це відчувається і в Україні. Відповідно подорожчання одних товарів впливає й на вартість інших на внутрішньому ринку. То як ми маємо не залежати від курсу долара? Тепер щодо холодильника. Може, Гонтарева цього не знає, але 80 відсотків населення тільки те й робить, що дивиться на ціни і на вміст холодильників. Замірятися на щось значніше – нерухомість, автомобілі, побутову техніку – їхні доходи вже не дозволяють. Та й щодо продуктів харчування, то дедалі більше людей справді тільки зиркають на ціни. Бо й м’ясо, сир чи риба стають розкішшю для багатьох громадян. А тим часом Гонтарева, як сама зізналася, за місяць витрачає приблизно 100 000 гривень. Цікаво, чи думає пані Валерія про курс долара, коли зазирає у свій холодильник, аби дістати якийсь делікатес? Можливо. Але точно не в такому ракурсі, як це робить пересічний українець. Бо вміст їхніх холодильників кардинально відрізняється.
На фото: Дослідники старовини вперше вийшли на пікет, щоб захистити свої права. Фото зі сторінки Наталії Хамайко у мережі «Фейсбук».
