’АМЕРИКАНКИ’ ВІД ПРОФЕСОРА ГЕРІНГА

Щаслива господиня сміється: «Купила корову... задарма». Це й справді для нашого суспільства — реальне чудо. Приїжджає якийсь пан професор з штату Канзас (США) і дарує племінні нетелі, кожна з яких коштує понад 1000 доларів.
Це почалося в червні 2002 року, коли міжнародна благодійна фундація «Хайфер Проджект Інтернешенл» (ХПІ) почала подавати допомогу селянським родинам села Самійличі Шацького району. Сільський голова Олександр Кусько посміхається, пригадуючи, як насторожено селяни ставились до небувалого дару: «У нас навіть поговірка склалася. Мовляв, дадуть корову, а потім доведеться віддавати корову, хату і Параску».
За цей час громаді фундацією було передано 30 високопродуктивних племінних нетелів української чорно-рябої молочної породи та 15 тварин, придбаних за кошти іншої благодійної міжнародної асоціації — Ротарі Інтернешенл. І не тільки. Проект, на який випав грант у сумі 30 тисяч доларів, передбачає надання необхідних препаратів, концентрованих кормів, насіння трав та мінеральних добрив для поліпшення громадських пасовищ тощо. У Самійличах відкрито ветеринарний пункт, проводилось навчання спеціалістів, придбано міні-експрес-лабораторію по визначенню якості молока (тепер селян не обдурять на заводі), кормодробарку, контейнер для організації молочарського кооперативу.
Селянам Самійличів, Пехів, Положевого, Хомичів пощастило завдяки дружбі з громадянами гміни Новогрузької в Республіці Польща, де вже давно користуються плодами кількох проектів і допомогою благодійних організацій. Представники фундації ХПІ вивчили стан із молочним скотарством у Самійличах. Як повідомив президент фундації Віктор Терес, офіс якого знаходиться в Києві, допомога надається бідним, але відповідальним селянським громадам. В названих селах нетелі одержали насамперед найбідніші багатодітні родини, які спроможні сумлінно працювати і забезпечити належний догляд. Комітет на чолі з Олександром Куськом усю роботу по наданню матеріальної допомоги будує гласно при участі всієї громади. Він же веде облік і звітує перед фундацією за витрачені цінності. Для цього сільському голові передано повний комплект оргтехніки.
На свято Юрія, який вважається покровителем худоби, в Самійличах знову була урочиста церемонія. 15 родин повинні були одержати нетелі, закуплені за кошти американських благодійників в «Агроплемсервісі» Млинівського району. На акцію дарування прибув 87-річний Освальд Герінг та його дружина Елейн. Це майже легендарна особистість: в 2004 році Освальд Герінг став лауреатом премії Ротарі Інтернешенл «Служіння людству понад усе». Він та його дружина надають значні ресурси для реалізації важливих проектів у різних країнах і, незважаючи на свої поважні роки, намагаються побувати на місці, щоб побачити, як відбувається допомога бідним. Треба було бачити, як зволожувалися очі в усіх присутніх, коли щасливі господині з дітьми на руках брали відра з рук Освальда Герінга і цілували його дружину. Для гостей співали і грали аматори художньої самодіяльності. А на телиць господині наділи за старим звичаєм вінки.
Пан Освальд Герінг сказав: «Я передаю привітання від Ротарі, яка об’єднала лідерів бізнесу та професійних організацій для надання гуманітарної допомоги. Для мене і дружини це хвилююча подія, адже мої прадіди народилися неподалік Дубна. І я люблю вареники і борщ (останні слова він сказав українською — О.Н.)».
Основна ідея благодійників: проблеми бідності можна розв’язати, якщо всі будуть готові поділитись з ближнім. Адже кожен учасник проекту зобов’язується виростити до віку 12 місяців і передати іншій родині телицю. Одними з перших в 2002 році одержала племінну нетель сім’я Петра і Ірини Куськів, які «передали дар» (так називається акція) Івану Гінайлу. Якщо ж народжується бичок, то акція переноситься на пізніший строк. Цікаво, що коли ветеринарний лікар Петро Пех віз телиць з Рівненщини («американок», як кажуть у селі), то у дорозі народився бичок, якого назвали... Юрієм.
Уже 13 господарів передали вирощених телиць сусідам. Сільський голова Олександр Кусько впевнений, що в майбутньому такий дар зможуть одержати господарі із сусідніх сіл, які б хотіли поліпшити генетику тварин.
Ми поцікавились у сільського голови, як вплинуло впровадження проекту на свідомість громадян: чи не виникає заздрощів, сварок (адже на адресу комітету на цей раз надійшло 40 заяв). Олександр Сергійович вважає, що ворожнечі не може бути, бо вони діють справедливо, а люди стали «більш відповідальні, зрозуміли, що світ не без добрих людей». Попереду ще багато роботи: є бажання створити молочарський кооператив, обладнати і залужити громадське пасовище тощо. Одне слово, ключовий принцип роботи благодійників — засади гуманізму і взаємодопомоги — дає свої відчутні плоди.
Олександр НАГОРНИЙ.