Ці слова сказав батько нововолинського кіборга Вадима Демчука...
Ці слова сказав батько нововолинського кіборга Вадима Демчука, який ризикував життям, прикриваючи автомашину з останніми пораненими на новому терміналі Донецького аеропорту, а сам отримав смертельну травму… Того, чиї друзі досі облаштовують білборди з його портретом не лише в Нововолинську, вітаючи з днем народження, а й на Хрещатику в Києві… Зараз до його посмертних нагород додалася ще одна – «Народний герой України»...
Алла ЛІСОВА
– За тиждень перед нагородженням мені зателефонував майор із позивним «Рахман» і повідомив, що Вадим у списку тих, кого відзначили цим орденом, – розповів Володимир Іванович. – Для мене це було великою честю, адже знав, що «Рахман» разом із моїм сином захищав аеропорт, отримав дванадцять поранень. Після госпіталю – знову на передову, звідки потрапив у полон. На батьківщину повернувся після обміну на російського майора. Зараз керує розвідкою у 81–й бригаді. Вадима знав заочно, спілкувався лише по рації як із «Димом». Коли треба було захистити наших хлопців, які вже самі не могли цього зробити, вийшли вони обидва… Церемонія нагородження в Чернівецькій обласній філармонії була організована на високому рівні. Серед засновників цієї престижної нагороди – авторитетні люди: журналісти, луганський губернатор Георгій Тука та інші. Як сказав Володимир Демчук, цінність цієї відзнаки в тому, що кандидати на її присвоєння пройшли справжню народну люстрацію: у соціальних мережах було викладено розповіді про героїзм кожного, наведені конкретні факти їхнього подвигу. Всі охочі мали можливість висловитися, дати оцінку, виходячи з наявної інформації. Цього разу нагороджували 25 чоловік, серед яких не лише бійці, а й волонтери, лікарі, капелани, громадські діячі. Чотирьох із них, зокрема нововолинця Вадима Демчука, ордени знайшли посмертно. Як і попереднього разу, коли в столиці з рук патріарха Київського і всієї Руси–України Філарета отримали медаль «За жертовність і любов до України», в Чернівцях побували ще й мама Вадима Аліса Сергіївна та його подруга Оксана Дрозд. Це була шоста почесна нагорода близької їм людини, чиє ім’я, як й інших хлопців, уже вписано золотими літерами в історію новітньої України. — Найбільше схвилювала мить, коли на сцену «піднімалися» вчорашні захисники без… рук і без ніг, – зворушливо розповідав Володимир Демчук. – Приємно, що члени нагородної комісії запросили й мене взяти участь у відзначенні ще однієї групи наших героїв, яке пройде у столиці 9 травня. Матиму нагоду потиснути їм руку… Володимир Іванович скромно промовчав, що на сцені в Чернівцях він як батько героя виголосив палку промову про подвиг не лише свого сина, а й багатьох інших справжніх патріотів, які ціною власного здоров’я, а то й життя захищали й нині виборюють незалежність і цілісність нашої країни. Обмовився лише, що до сліз зворушив побачений у Національному музеї історії України у Другій світовій війні портрет його сина, як і білборд у центрі столиці, на якому – фото Вадима зі словами «Герой–кіборг». А ще батько гордиться тим, що йому не перестають телефонувати побратими Вадима, його військові керівники, родичі загиблих. До останніх у нього особливе ставлення: чим може – допомагає, підказує, у які інстанції слід звертатися для виготовлення тих чи інших документів. Зараз Володимир Іванович піклується про те, щоб нагорода не обминула кіборга із Львівщини, якому 21–річним добровольцем довелося захищати Донецький аеропорт. Він був серйозно поранений, вдома – мама та сестра–інвалід. Батько Вадима впевнений, що підтримувати такі сім’ї – святе діло. І намагається це робити. Після розмови з Володимиром Демчуком натрапила у «Фейсбуці» на сторінку Оксани Дрозд, яка досі трепетно береже пам’ять про свого коханого. Поділившись враженнями від урочистості в Чернівцях, опублікувала фото нагороди Вадима, а внизу процитувала Ліну Костенко: Десь, може, там зустрінемося ми, Не буде рук – обнімемось крильми… Зворушує до сліз…
На фото: За свій подвиг кіборг Вадим Демчук удостоєний багатьох високих відзнак. Фото з домашнього архіву Володимира Демчука.
