«Вічний двигун» колківських рибалок (відео)
Активісти цього селища створили громадську організацію, яка зарибнила старицю і бореться з браконьєрами
Сергій НАУМУК
Раніше чи пізніше усьому приходить кінець. Навіть браконьєрству, яке безпросвітно панує на наших річках і озерах. Ось і в Колках Маневицького району любителям незаконного лову стало непросто реалізувати власні прагнення. Місцеві активісти вже давно хотіли покласти край порушенню правил. Врешті вирішили створити громадську організацію, яка б дбала про довкілля і не дозволяла винищувати рибу.
— Уже давно ми обговорюємо проблему браконьєрства. Рибу вибили електровудками настільки, що на риболовлю доводиться їздити за сто кілометрів. Восени минулого року ми зібралися на установчі збори і вирішили створити Клуб рибалок Колок, скорочено КРК, — розповідає голова цієї громадської організації Ігор Назаров. — Довелося попоробити різних документів, але ми пройшли усю бюрократію і офіційно зареєструвалися.
Табличка попереджає: ловити рибу на час нересту заборонено.
У Клуб рибалок Колок увійшло 105 членів. Наймолодшому — 16 років, двоє найповажніших мають більш як по вісімдесят літ. Членом КРК став і директор НВК «Колківська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів — ліцей» Віталій Котеленець.
Найперше рибалки оформили у своє користування водойму на околиці селища. Це колишня стариця річки Рудки. Коли будували новий міст через Стир, то місце впадіння Рудки змінилося. Частина старого русла стала самостійною водоймою. Раніше там було чимало риби. Але поступово браконьєри виловили її геть усю. З часом стариця обміліла, і де колись було глибоко, минулого посушливого літа можна було перейти пішки.
КРК хотів зарибнити водойму. Та для цього води було явно замало. Тоді один із членів клубу, Михайло Рейкін, запропонував спорудити механізм для подачі води зі Стиру у старицю.
— Пошукав конструкцію в інтернеті і взялися за виготовлення. Довелося доопрацювати конструкцію, — розповідає Михайло, — бо у побаченому нами колесі був лише один водозабірник. Вода проходила кілька витків спіралі, поки виливалася у ємність. Ми зробили шість водозабірників і тим пришвидшили підйом води.
 |
Для підйому води використовують силу течії Стиру. |
«Вічним двигуном» назва
Для підйому води використовують силу течії Стиру.
в конструкцію його батько, коваль Леонід Рейкін. Адже колесо діаметром 5 метрів крутить течія Стиру. Тож жодної енергії на підйом води не витрачають. Біля лопатей прикріплені водозабірники з пластикових труб, вода з яких виливається у ємність біля осі, а звідти по трубі надходить просто у старицю. За хвилину «вічний двигун» піднімає близько десяти літрів води, за добу — більш як 14 тонн. Увесь механізм рибалки виготовили власноруч. Найдорожчий елемент — профільна труба, на яку кріпиться колесо. Усю конструкцію можна від’єднати від фундаменту, що і зроблять на зиму. Від часу встановлення колесо не лише виконує функцію підйому води. Воно ще й стало цікавинкою. Місцеві жителі йдуть сюди, аби подивитися на дивовижу і сфотографуватися на її фоні.
— У неділю я був тут, то нарахував близько 70 чоловік, які приходили зробити світлини, — зауважує Леонід Рейкін.
Тим часом стало можливим зарибнити водойму, що КРК і зробив. Запустили дзеркального та звичайного коропа, карася, білого амура.
— Ми за те, щоб тут рибалили усі жителі Колок, не лише члени нашого клубу, — каже член ради КРК Віталій Мекілко, — але без електровудок та сіток. І не під час нересту. Цього ми вже не дозволимо робити.
«Вічним двигуном» назвав конструкцію його батько, коваль Леонід Рейкін. Адже колесо діаметром 5 метрів крутить течія Стиру. Тож жодної енергії на підйом води не витрачають.
«Вічним двигуном» назвав конструкцію його батько, коваль Леонід Рейкін. Адже колесо діаметром 5 метрів крутить течія Стиру. Тож жодної енергії на підйом води не витрачають.
Рибалки налаштовані рішуче. Деяким любителям ловити де хочу і як хочу довелося пояснити, що надалі існують правила. І то для всіх. Тому є й незадоволені діяльністю громадської організації з числа браконьєрів. Тим часом члени КРК склали графік чергувань і щоночі пильнують, аби все було в порядку. Для цього спорудили невелику сторожку на березі стариці.
Йдемо туди. То тут, то там Ігор Назаров показує на рибу. В одному місці і я помічаю рибок, що стоять у траві. Михайло Рейкін наголошує, що вони нічого не зробили нового, а лише відновили те, що було здавна. Леонід Рейкін розповідає, що на водоймі часто бувають лебеді, але їм немає де гніздитися. І одразу додає, що просто не встигли виготовити будиночки, де птахи могли б мостити гнізда. Та наступного року оселі для птахів обов’язково зроблять. Підходимо до сторожки.
— Можете перевірити, що хлопці справді чергували, — Ігор Назаров підходить до вогнища і кидає на жар сітку, що її підняв на березі. — Попіл ще теплий.
Всередині помічаю графік чергувань. Назад вертаємо берегом Стиру. Хлопці розповідають, що тісно співпрацюють з екологами, а кілька членів клубу є позаштатними співробітниками управління екології та природних ресурсів. Колись судноплавна річка тепер здебільшого завалена деревами. Ще декілька загрозливо зависли. У кількох місцях на березі біля верб зауважуємо тріщини: значить, і ці дерева можуть впасти у воду, якщо їх вчасно не зрізати. Рибалки розповідають, що хочуть взятися за розчищення Стиру. Віриться, що це їм вдасться. Бо власне отакі невеликі ініціативи знизу найміцніші і найдієвіші: люди ж бо об’єдналися самостійно і хочуть зробити щось для себе і для інших.
А тепер перегляньте віофільм про колківських винахідників:
На фото: Члени клубу переконані, що зможуть відродити культуру риболовлі.
Фото Сергія НАУМУКА.
