Сергій НАУМУК
     
     Лісівники б’ють на сполох: через різке потепління ліси почав масово заселяти верхівковий короїд. Головний лісничий ДП «Ковельське лісове господарство» Віктор Савчук каже, що за сприятливих умов шкідник за один-два тижні може знищити дерево повністю. Ознакою ушкодження є насамперед колір хвої. Спочатку вона все світлішає, потім починає жовтіти, а наостанок стає рудою.
     — Лісова охорона виявила короїда на початку травня. Загальна площа виділу 8,9 гектара, з якої на 0,7 гектара вже є личинки. Зробили відвід для суцільної санітарної вирубки, адже після цих шкідників необхідно вирубувати пошкоджені ним дерева 4, 5 та 6 категорій, — розповів інженер охорони захисту лісу ДП «Старовижівське лісомисливське господарство» Олександр Чабан.
     Ушкоджені масиви є і в Ратнівському районі.

     — Тепер багато дискусій щодо санітарних рубок. Цього року Кабмін та екологи їх заборонили. Але якщо не вживати заходів і не оздоровлювати ліс, то шкідник ще більше розплоджуватиметься. Як боротися з цим жуком, особливо коли він перекинеться на природно–заповідний фонд? На території нашого лісгоспу, наприклад, 20 відсотків площі — природно–заповідні території. Як бути? У нас уражено 106 осередків площею близько 30 гектарів. Масово комахи почали розмножуватися минулої осені, — розповів головний лісничий ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» В’ячеслав Дейнека.

За сприятливих умов шкідник за один-два тижні може знищити дерево повністю. Ознакою ушкодження є насамперед колір хвої. Спочатку вона все світлішає, потім починає жовтіти, а наостанок стає рудою.

     Причиною стрибкоподібного зростання кількості верхівкових короїдів та інших шкідливих комах називають зміну клімату. Соснам та ялинам стає надто жарко у волинських лісах. Хвойні захищаються, викидаючи під кору смолу. Але якщо немає води, то дерево не дає необхідного тиску. Крім того, дозріла сосна продукує менше смоли і тому не може захиститися від нападників.
 

  — Небезпеку явища, з яким ми зіткнулися, до кінця ще не усвідомлюємо, — переконаний старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково–дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені В. Г. Висоцького Василь Бородавка. — Шкідники дуже гостро проявилися не тільки в Україні. Подібні процеси йдуть в Європі, Росії, Білорусі. Недооцінка небезпеки може закінчитися тим, що вони розмножаться по всій площі соснових лісів і ми втратимо великі ділянки лісу. Коли в Росії масово загинули ялинники, то влада змушена була залучити населення, аби люди вирубали і вивезли заражену деревину. У Канаді і США випалюють зрізане дерево повністю.
     Василь Олександрович уже більше року відслідковує ці процеси. У ДП «Ратнівське лісомисливське господарство» обліковано 106 уражених осередків. Як розповідає науковець, масовий спалах дали два види жуків. Крім того, вони заносять у дерево грибки, які швидко його вбивають.
     — Шкідники і хвороби — неначе зброя масового ураження, — каже Василь Бородавка. — Щоб успішно з ними боротися, треба добре знати цикли розвитку комах. Можемо констатувати, що за рік вони змінили спосіб життя. Та й загалом в екосистемах відбулися серйозні збої і з’явилися отакі проблеми.

     Для верхівкового короїда нині комфортні умови. На активну діяльність комаха має майже вісім місяців. Коли раніше виводилося тільки два покоління за сезон, то тепер у листопаді формується вже й третє. Якщо колись з однієї кладки вилуплювалося шість—вісім самок, нині їх може бути до двадцяти. Раніше вона відкладала 20—30 яєць, зараз — 50 і навіть більше. Науковець каже, що з різних причин лісівники вже програли перший тайм боротьби з верхівковим короїдом. Бо у другій половині квітня цього року відбувся масовий виліт шкідника. В окремих соснових районах він носив загрозливий характер — чорні хмари гули так, що лякали людей. Наразі у волинських лісах зафіксовано близько 8 тисяч осередків короїда та інших шкідників, які вразили близько 3 тисяч гектарів. Тож навряд чи вдасться обробити такі площі за допомогою хімічних речовин, які використовують у боротьбі з короїдом — ін’єкція для одного дерева коштує кількасот гривень. За кордоном такий спосіб застосовують здебільшого у садово–парковій сфері. До речі, Волинь — єдина область, де складена перша оперативна база і створюють карту уражених ділянок. Висновки ґрунтуються на вивченні ситуації у 10 лісгоспах та у 50 лісництвах.
     Часто критерієм, за яким звинувачують лісників у неправомірних санітарних рубках, є свіжий пеньок. Для наочності Василь Бородавка попросив зрізати одне дерево, яке виберуть самі журналісти. Сосна була ушкоджена короїдом — хвоя аж поруділа. Через кожні два метри стовбура було зрізано кільце. Зверху зріз був повністю синюшний через діяльність грибків, що поширюються одночасно з комахами. Ближче до середини синяви поменшало, а нижня половина дерева була чистою. Чистим був і пеньок. Тому якщо таку сосну зрізати і не бачити деревини, то можна подумати, що воно було цілком здорове.
     Наразі науковці сподіваються тільки на матінку природу. Мовляв, якщо один вид посилено розмножується, то водночас активізуються його природні вороги і знову настає рівновага. І все ж зараз верхівковий короїд почувається пречудово. От якби зо два літа підряд були б мокрими, то розмноження комах пригальмувалося б.
     — Найбільше лісів уражено на Житомирщині — в окремих лісгоспах до 20 відсотків. Навколо Києва також не буде сосняків. На Черкащині — аналогічна ситуація. Треба локалізувати і пригальмувати цей процес. Ми вже тепер радимося: якщо сосна гинутиме швидкими темпами, то якою породою її замінимо? Бо ж можемо дійти до російського варіанту, коли залишиться тільки просити людей рубати дрова безкоштовно. Нині звинувачують: «Лісники рубають!» Впевнений, що через три роки на транспарантах будуть інші лозунги: «Лісники нічого не роблять!» — сумно спрогнозував Василь Бородавка