“Волинь” (Луцьк) — “Шахтар” (Донецьк) – 0:2. Луцьк. Стадіон “Авангард”. 16 травня. 14 градусів. 15 тисяч глядачів (такої кількості болільників стадіон давно не бачив). Судді І. Іщенко, С. Цимбал (обидва — Київ), О. Білорус (Черкаси). Делегат ФФУ Мирослав Ступар (Івано-Франківськ). “Волинь”: Гуменюк, Ахмедов, Джудович, Гончаржик, Тришович, Сіанкам, Ряхн (Милославлєвич,46), Домбраї (Ковалець,54), Ланько, Сачко-к, Мітіч (Степанов,72). Тренер Віталій Кварцяний. “Шахтар”: Шутков, Старостяк, Попов, Левандовський, Флоря (Бахарєв,82), Стойкан (Дуляй,64), Тимощук-к, Рац, Агахова, Воробей, Вукіч (Пуканич,46). Тренер Віктор Прокопенко. Голи забив Воробей (14 і 30). Ажіотаж навколо цього матчу можна було зрозуміти: один з найкращих клубів України — “Шахтар” — у рамках чемпіонатів серед команд вищої ліги ще жодного разу не перемагав у Луцьку (одна поразка і чотири нічиїх). У двох останніх першостях гірники так і не змогли забити хоча б один гол на полі “Волині”. Більше того, у нинішньому чемпіонаті гірники останній раз забивали гол у гостях ще 9 листопада 2003 року. Ще одна традиція належить уже лучанам: у дев’яти останніх домашніх зустрічах волиняни не поступались своїм суперникам. Останній раз наші земляки програли на стадіоні “Авангард” 27 липня минулого року полтавській “Ворсклі”. Напередодні поєдинку донеччан з “Волинню” виконуючий обов’язки головного тренера гостей Віктор Прокопенко заявив, що йому відомо про “сумні” традиції гірників і у Луцьк він їде, щоб їх поламати. І це “Шахтарю” вдалось. Уже на початку гри Андрій Воробей “розмочив” безгольову виїзну серію свого клубу, яка тривала 384 хвилини. Форвард, який діяв на грані офсайда, увірвався у штрафний майданчик господарів, обіграв голкіпера і вкотив м’яч у сітку — 1:0. Через чверть години Воробей знову засмутив прихильників “Волині”. Отримавши м’яч біля кута воротарського майданчика, він легко розправився із захисниками господарів і вдруге примусив капітулювати Гуменюка. До перерви донеччани мали ще принаймні два 100-відсоткові шанси довести рахунок до розгромного. Спочатку Агахова не використав навісну передачу Старостяка і з трьох метрів влучив м’ячем у воротаря лучан. Згодом Рац вийшов на зручну позицію, але м’яч пролетів вище перекладини. У другому таймі хід гри фактично не змінився. Гості володіли ігровою і територіальною перевагою. Лучани відповідали рідкими і негострими контратаками. Явно не вдавались волинянам розіграші стандартних ситуацій, що останнім часом становило загрозу воротам суперників. Цього разу гравці “Волині” майже не пробивались до штрафного майданчика донеччан, а удари, що завдавались з дальніх дистанцій, як правило, влучали у “молоко”. Після фінального свистка арбітра з Києва Ігоря Іщенка, дії якого на футбольному полі не відзначались як логічними рішеннями, так і об’єктивністю, уболівальники “Волині” залишали стадіон розчарованими. І не стільки результатом — не ганьба поступитись сильному супернику, скільки невиразною грою господарів поля. Тренер волинян Віталій Кварцяний на післяматчевій прес-конференції був настроєний досить оптимістично. Він запевнив журналістів, що в його команди — солідний потенціал, яким вона має намір скористатись у двох найближчих поєдинках з аутсайдерами чемпіонату — “Таврією” і “Ворсклою-Нафтогаз”. Цікаво, що обом цим клубам лучани поступились у першому колі з однаковим рахунком 0:1. Особливо прикро те, що і сімферопольцям, і полтавчанам “Волинь” програла на останніх секундах згаданих зустрічей. Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ.
