Мама хапається за серце: «Як він там дасть собі раду, як складуться стосунки з однолітками?» І це справді важливо. Але крок до дорослості ваше чадо колись таки мусить зробити...
Мама хапається за серце: «Як він там дасть собі раду, як складуться стосунки з однолітками?» І це справді важливо. Але крок до дорослості ваше чадо колись таки мусить зробити...
Замість того, щоб бідкатися і хвилюватися, подбайте про емоційне налаштування дитини, особливо якщо їй всього 7 — 8 років і вона вперше опиниться без батьків в абсолютно новому і незнайомому оточенні. Разом із нею спробуйте уявити, що і коли відбуватиметься, які можуть виникнути ситуації. Таке моделювання майбутнього створить певний емоційно–психологічний захист. Важливо, щоб син чи донька позитивно сприймали нових людей, могли безболісно самоствердитись у дитячому колективі. Звичайно, у перші дні малеча скучатиме за домівкою. Головне, не піддавайтеся на прохання: «Терміново приїжджай, забирай мене». Спокійно виставте рамки: «Приїду через три дні, раніше не вийде». Якщо серйозних проблем нема, то за цей час дитина адаптується, звикне. Потрібно пам’ятати, відпочинок у таборі — це не вимушений захід, а свідомий крок до дорослішання. Тут малеча навчається самостійності. Не набридайте вожатим і вихователям: «Я вимагаю! Куди ви дивитеся?» Не перегинайте палицю, намагаючись захистити своє чадо від усіх можливих неприємностей і труднощів. Надмірна опіка тільки шкодить. Дитині важливо розуміти, що батьки вірять у неї, що вона сама здатна впоратися з багатьма проблемами. У більшості випадків негативний, на думку батьків, досвід їх вирішення може бути повчальнішим, кориснішим, аніж гіперопіка.
