Протягом найближчого місяця погляди всіх спортивних фахівців, функціонерів, журналістів, уболівальників з учорашнього вечора прикуті до Франції, де розпочалося Євро-2016...
Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ, редактор відділу спорту газети «Волинь-нова»
Протягом найближчого місяця погляди всіх спортивних фахівців, функціонерів, журналістів, уболівальників з учорашнього вечора прикуті до Франції, де розпочалося Євро-2016
Другий раз поспіль команда України виступить на континентальному футбольному форумі. Пригадуєте, відкрили ми Європу чотири роки тому, щоправда, не в результаті напружених відбіркових баталій, а на правах співорганізаторів Євро-2012, яке наша країна проводила разом із сусідньою Польщею. Цьогоріч удруге будемо не сторонніми спостерігачами, не за чужі збірні вболіватимемо, а за свою, українську, яка потом і кров’ю виборола путівку на континентальну першість спочатку у груповому турнірі, а згодом і в поєдинках плей–оф зі словенцями. Щоправда, проведене мною опитування футбольних фахівців щодо перспектив нашої збірної у Франції виявилося не дуже оптимістичним: переважна більшість експертів відповіли, що наші або «не вийдуть з групи», або припинять виступи вже в 1/8 фіналу Євро-2016. Хвилювання і цей песимізм можна зрозуміти. По–перше, країна переживає надважкі випробування на Сході, де йде війна за незалежність держави. А це, погодьтеся, далеко не сприятливий фон для того, щоб безтурботно перейматися футбольними подіями. По–друге, невисокий рівень нашого вітчизняного чемпіонату, який закінчився кількома скандальними бійками між футболістами національної збірної, зокрема за участю Андрія Ярмоленка, Тараса Степаненка, Олександра Кучера, Романа Зозулі, Руслана Ротаня, теж не додає віри в успіх. І хоч згодом вітчизняних зірок вдалося примирити, проте сумніваюся, що сокиру ворожнечі вони закопали глибоко і назавжди. Неоднозначні враження залишили методи формування нашої збірної тренерським складом. Чимало фахівців, експертів були здивовані рішенням головного тренера Михайла Фоменка і його колег викликати до збірної гравців, які перейшли у клуби країни–агресора, котра анексувала українські території: Євгена Селезньова, Богдана Бутка і Олександра Зінченка, які останнім часом тішили прихильників російських «Кубані», «Амкара» та «Уфи». Особливо прикро за колишнього гравця «Шахтаря» і «Дніпра», одного з кращих бомбардирів цих клубів і збірної України Селезньова, який просто пояснив свій переїзд із Дніпропетровська у Краснодар: «Їду заробляти гроші». Мені з цього приводу найбільше імпонує позиція тренера «Дніпра» Мирона Маркевича: коли в країні йде війна, гинуть люди, усі знають, хто ворог, – не все вимірюється грошима, треба вчитися любити Україну… Залишивши для участі в чемпіонаті Європи згадане «російське» тріо, Михайло Фоменко дещо несподівано відрахував зі збірної Олега Гусєва, Максима Малишева, Артема Кравця, що теж викликало неоднозначну реакцію у фахівців і вболівальників. Наскільки був правий тренерський штаб збірної із такою селекцією – можна буде говорити уже після закінчення турніру у Франції. І все ж не втрачаймо оптимізму. Ми, волиняни, маємо пишатися, що в складі збірної є троє вихованців луцького футболу: Анатолій Тимощук, В’ячеслав Шевчук і Артем Федецький, які зарекомендували себе справжніми патріотами. Ще двоє – Євген Хачеріді і Богдан Бутко – проходили школу становлення у «Волині» під тренерським оком Віталія Кварцяного і, значить, повинні мати бойовий дух, який часто–густо і вирішує долю протистоянь. Отож запасаймося терпінням, зручно сідаймо перед екранами телевізорів і тримаймо кулаки за збірну України!
