«ДАЙТЕ НАМ ДОРОГИ – І БАГАТО ПРОБЛЕМ ВИРІШИТЬСЯ»

Так вважає секретар Устилузької об’єднаної територіальної громади Людмила Касьян...

Алла ЛІСОВА


Прикордонне містечко Устилуг знане не лише тим, що з ним тісно пов’язане ім’я всесвітньо відомого композитора Ігоря Стравінського, що саме тут знаходяться ворота в Європу. Воно ще й потрапило у список перших п’яти об’єднаних територіальних громад Волині.
У міській раді під час нашого візиту було, як завжди, людно. Оскільки голова Віктор Поліщук вирішував справи в районі, розмовляли із секретарем Людмилою Касьян. Перший рік їхньої роботи в новому статусі непростий. Чи не найбільше виникає різних організаційних заковик. Перш за все потрібно звести у спільний баланс усе, чим доведеться управляти: майно, податки, землі і т. ін. Адже в семи сільрадах, які стали єдиною територіальною громадою, налічується 7700 осіб, котрі проживають у двадцяти шести (!) населених пунктах.
Тривалий час не було відповідного закону, який би чітко регламентував, як правильно реєструватися, тому не могли проплатити за енергоносії, звільнити і працевлаштувати своїх працівників тощо. Тепер на порядок денний вийшли нові питання. Держава обіцяла чималі кошти на розвиток, що стало чи не основним стимулом до об’єднання. Адже зрозуміло, що називай чи не називай віддалені села неперспективними, вони з кожним навіть не роком, а днем стають такими. Молодь їде на навчання, а згодом шукає, де заробити гроші, щоб утримувати сім’ї. На землі не кожен зможе працювати прибутково.
Отож децентралізація нібито засвітила той далекий вогник, який дав можливість селянам побачити перспективу для оновлення. Кошти на розвиток інфраструктури новостворених громад виділили. Устилуг отримав таку субвенцію у 8 мільйонів 795 тисяч гривень.
— Ніби й солідна сума, але розділіть її на всі населені пункти, й усе стане зрозуміло, – акцентувала увагу на головному секретар Людмила Касьян, котра вже понад десять років працює в органах місцевого самоврядування. – Бо зважаючи на кількість завдань – це мізерія. А знаєте чому? Найбільший головний біль – дороги. Багато наших населених пунктів через незадовільний їхній стан не має прямого автобусного сполучення з Устилугом. Це – Стенжаричі, Микитичі, Зоря. Чи не в найгіршому стані перебувають Рогожанський та Лудинський напрямки. То як людям добиратися, аби скористатися тими чи іншими послугами?
Зараз прокласти один кілометр асфальтівки коштує понад мільйон гривень. Із більш як двадцяти сіл Устилузької громади – у двох третинах дороги потребують капітального ремонту, а то й узагалі їх необхідно будувати заново. Уже готова проектно–кошторисна документація на три з половиною кілометри шляху в селі Залужжя, що коштуватиме немало–небагато – аж 4,7 мільйона гривень. Будується вона за проектом п’ятдесят на п’ятдесят (грантові кошти плюс місцеві). Окрім того, всі згадані дороги – місцевого значення, тому використовувати на них інфраструктурні кошти не можна. Тож треба добре міркувати, як господарювати. Адже на цьому зав’язані інші проблеми.
— Можна було б думати, як оптимізувати заклади освіти, щоб зекономити гроші. Але тоді діток треба довозити в інші школи та садки. Те саме і з медичними установами, – зазначає Людмила Вікторівна. – Якщо мешканцям запропонувати користуватися якіснішими послугами медичних закладів інших сіл чи Устилуга, то до них потрібно мати чим добратися. І комунальних організацій це стосується. Якщо створити в центрі комунгосп, то потрібно в разі чого технікою поспішати на місце. Як бачимо, через незадовільне транспортне сполучення виходить замкнуте коло. Дайте нам дороги – і багато проблем вирішиться!
Через те й нема охочих брати участь у тендерах на перевезення пасажирів із сіл, що увійшли до об’єднаної громади. Мало того, що там, як кажуть, яма на ямі, то ще й додається плутанина з пільговим перевезенням. Хоч держава й задекларувала певним категоріям громадян пільговий проїзд, але компенсацію витрат за це переклала на плечі місцевих бюджетів. Грошей на все не вистачає. А хто хоче бити авто та їздити собі у збиток? Тому потрібно шукати кошти самим. Бо і в районі, і в області ресурс теж обмежений. Відтак нічого не залишається, як просити перевізників погодитися на участь у тендерах. Не бути ж селам зовсім відрізаними від зовнішнього світу!
Людмила Касьян, яка, попри все, в об’єднанні громад бачить великий плюс для розвитку, переконана: коли будуть дороги – Україна відбудеться. Але повинна існувати стратегія розвитку регіонів від держави, в якій заклали б національну ідею. Тоді можна сподіватися й на підтримку європейських інституцій. Як це зробити – маємо думати вже зараз.
Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що устилужани взялися розробляти проект реконструкції дороги місцевого значення «Устилуг – Залужжя – Стенжаричі», співфінансування якого йтиме через державний Фонд регіонального розвитку. Є надія, що нинішнього року вдасться реалізувати першу частину проекту – покращити сполучення з селом Залужжя.