ВІКНО РУБРИКИ: а бабуся Марія і сама, мов квіточка

— Мені простіше, я молодша. А як вдається створити такий квітничок, що аж світиться, моїй 88–річній сусідці, то я дивуюся, — сказала Галина Литвинюк із села Седлище, що у Старовижівському районі... Про неї читайте в наступному випуску «Квіткової підкови». А до сусідки, Марії Федорівни Томчук (на фото), ми також не полінувалися зазирнути. На запитання, де працювала до заслуженого відпочинку, бабуся Марія махає натрудженою рукою:
— Ой, де тільки — і телятницею, і дояркою, і свинаркою, і навіть два роки на тракторі робила, це коли у Миколаївській області була. Четверо дітей вигодувала, чоловік помер, невістка купила мені оцю хатинку, отак і доживаю віку.
Город у баби Марії доглянутий, а квіти справді аж світяться у невеличкому квітничку, як і посмішка самої господині. У всіх настурції жовті та помаранчево–коричневі, а тут — малиново–червоні, такі лишень у поважних каталогах доводилось бачити. А скільки ще дивовиж у квітниках наших працьовитих волинських бабусь — не передивуватися!
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.