Про ситуацію на ринку пального у Волинській області
Причини різкого подорожчання цін на пальне експерти називають різні, але безспірним залишається той факт, що розплачуватися за бензинову лихоманку доведеться нам з вами — рядовим споживачам. І навіть якщо уряд дотримає слова і до кінця тижня нафтопродукти почнуть дешевшати — інфляційний маховик не зупинити. Загнати ціни до попереднього розміру не вдасться. Яка ж ситуація на ринку пального в нашій області?
Євген Лисецький, начальник відділу досліджень і розслідувань обласного територіального відділення Антимонопольного комітету: — «Погода» на ринку пального визначається не в області, це зрозуміло кожному. Я підтримую тих експертів, які пояснюють подорожчання нафтопродуктів впливом світового росту ціни на нафту, зупинкою на ремонт Лисичанського та Херсонського нафтопереробних заводів, запровадженням підвищеного експортного мита на нафту з боку Росії, по суті, подвійного оподаткування. Відомо, що уряд вживає заходів, аби, не застосовуючи адміністративного регулювання ринку, знизити ціни на пальне. Наприклад, призупинено експорт нафтопродуктів, зменшено обсяги вивезення пального з України, що збільшить його кількість на внутрішньому ринку. Адже сьогодні, поруч з подорожчанням, виникла вже й загроза дефіциту пального, зокрема, дизпалива, високооктанового бензину. В області таку тенденцію можна було помітити на заправках спільного українсько-російського підприємства ТОВ «Альфа-Луцьк», яке отримує пальне з Лисичанська від ТНК. Це підприємство має у Луцьку шість заправок і є монополістом на ринку роздрібної торгівлі. Саме тому ми спільно з контролюючими і правоохоронними органами розпочали позапланову перевірку обгрунтованості його цін. Запити з проханням представити пояснення і розрахунки з приводу підвищення цін передано також ВАТ «Ковельнафтопродукти», ТзОВ «Луцька база нафтопродуктів», яким постачає пальне ТзОВ «Континіум-Укр-Ресурс». А всього у Луцьку є 8 суб’єктів господарювання, що реалізують пальне вроздріб, які мають до 30 заправок. А про те, чи нема порушень і зловживань з боку підприємств, які реалізують пальне, можна буде сказати після завершення перевірок. Петро Гордійчук, заступник начальника Державної інспекції з контролю за цінами в області: — Впливати на рівень цін інспекція не може, але це не означає, що наші фахівці не займаються даною проблемою. Ми постійно проводимо моніторинг цін і щоденно доводимо результати до відома відповідних служб Міністерства економіки, Кабінету Міністрів, від яких, зрештою, залежить вирішення проблеми. Регулярно надаємо інформацію про ситуацію на ринку пального в області й місцевим органам влади, іншим контролюючим службам. Станом на 26 травня, наприклад, мінімальна ціна на дизпаливо у нас була 2 гривні 15 копійок, максимальна — 2 гривні 30 копійок, бензин А-76 (80) коштував 2-2,10 гривні, А-92 — 2,50—2,60, А-95 — 2,90—3 гривні, А-98 — 3,30 гривні на всіх заправках, де ним торгували. Ріст цін розпочався з 7 квітня. Практично за цей час дизпаливо подорожчало на 39,4 відсотка, бензин А-76 — на 27,3 відсотка, А-92 — на 37 відсотків, А-95 — на 46,3 відсотка. Звичайно, такий ріст цін на пальне дорого обійдеться і суб’єктам господарювання, і споживачам. Зауважу, що на Волині, порівняно з іншими областями, ситуація не найгірша. За рівнем цін на пальне ми — у «середняках», скажімо, бензин А-95 дешевший, ніж у нас, лише у шести областях. Геннадій Кожевников, начальник обласного управління у справах захисту прав споживачів: — У зв’язку з ростом цін ми підвищили контроль за якістю нафтопродуктів, адже зараз підвищується і спокуса продавців залізти до кишені споживача ще й реалізуючи неякісний товар. На жаль, передбачений законом порядок перевірок не зовсім виправданий: нам ставлять вимогу брати проби з ємкостей на заправках, хоча було б правильніше — «на виході, з пістолета». Друга складність — відсутність державних мобільних лабораторій, де можна було б швидко провести справді незалежну експертизу. Загалом же ріст цін на бензин турбує мене й з іншої причини. Наше управління, як і будь-яка державна установа, обмежене у фінансуванні на транспортні витрати. При таких цінах нам буде складно виїжджати на перевірки, бо просто не буде змоги заправити автомобіль. А що вже казати про таку життєво важливу для людей службу як «швидка допомога»? Чимало нарікань жителів обласного центру пов’язано із подорожчанням вартості проїзду в маршрутних таксі до 80 копійок. Хвилюються люди, що ріст цін на бензин потягне за собою і подорожчання продуктів харчування. Думаю, що цього не уникнути, враховуючи ще й те, як активно наші сусіди — поляки та білоруси — закуповують на Волині продукцію. А щодо ринку пального, то тут, безумовно, мав би на випередження працювати уряд, аби запобігати подібним ситуаціям. Петро Никитюк, житель одного з сіл Рожищенського району: — Я маю старенького «Москвича», але сьогодні приїхав до Луцька автобусом. Бо при наших сільських заробітках — по 80—100 гривень на місяць — дорогого бензину не накупишся. Думаю, що за таких цін транспорту на наших дорогах поменшає. Переконаний, що як і в ситуації з хлібом, так і з пальним, усе зроблено спеціально. Тоді зернотрейдери, а тепер нафтотрейдери змовились, щоб заробити за рахунок людей. А для села подорожчання солярки і бензину перед жнивами — катастрофа. І сподіватися, що уряд за місяць поверне ціни назад, нема чого, бо такого в природі не буває. Будемо хліб молотити ціпами і говорити про політику, бо ж вибори йдуть. Може, через те й уся катавасія з бензином? Опитування провела Галина СВІТЛІКОВСЬКА.
