НА ВУЛИЦІ ЛИШЕ У ТРЬОХ ГОСПОДАРІВ ЩЕ У ХЛІВАХ ЩОСЬ РОХКАЄ

У Щитинській Волі Ратнівського району триває незрозуміло чим викликаний падіж свиней

Проблемна ситуація у цьому віддаленому населеному пункті стала відома завдяки небайдужим читачам. «У нашому селі одна свиня здохла, а у Щитинській Волі то, певно, половина хлівів спорожніла. Аналізи беруть, але ніхто людям нічого не каже. Дехто вже сам б’є паця, щоб не пропав. У одного чоловіка здох кабан на три центнери, якого два роки годували. Хоч би сказали, чи можна їсти те м’ясо», — поскаржився читач Роман. Тож вирушаємо до глибокого Полісся

Сергій НАУМУК

На місці з’ясовуємо, що в селі вже більше, ніж дуже багато господарів позбулися паців. Скільки точно свиней загинуло, наразі невідомо. Адже спираємося поки що тільки на розповіді селян. Найбільше випадків зафіксовано у Щитинській Волі (півсела, за словами жителів), зо три — у сусідньому Хабарищі, по одному — в Заприп’яті та Почапах.
— Ми одними з перших постраждали, тому ще не знали, що робити, — розповідає Анатолій Семенюк. — До того тільки в одних господарів свиня пропала. У нас вона порісна була, скинула поросят. Думав, з ними щось не те. Лікував — пропала. Потім і друга за нею. Плями сині з’явилися, у місці уколів аж кровило. Кажуть, нібито свині хворіли на пастерельоз, але толком ніхто нічого не пояснює.
На одній із вулиць жителі бідкаються, що лише в трьох господарів ще щось рохкає у хліві. Хтось втратив поросят, інші відвезли на могильник здоровенних свиней.
— Шість днів кабана і свиноматку лікували–лікували та й вивезли. І порося так само. Не хочу про те й згадувати, — каже Ганна Марчук, але таки продовжує розмову. — Вколола поросяті анальгін і димедрол — температура спала, воно ожило, поїло. Я вже так зраділа. Через день знову температура піднялася. Далі роблю уколи — знов відійшло. А потім несу їсти. Порося до корита — і як його скрутило, то впало на землю. І голову скрутило, і ноги. Так і не встало. Я пішла по ягоди, вертаюся, а чоловік каже: вже дійшло.
Почався падіж близько трьох тижнів тому. У селі кілька разів бували ветеринари, та про результати експертиз у Щитинській Волі нічого не відомо. Із розмов дізнаємося, що багато господарів консультувалися з приватними ветлікарями. Ніхто з опитаних не пригадав випадку, щоб вдалося вилікувати хвору тварину. Тому селяни зметикували, що при найменшій підозрі на нездужання краще добити свиню, ніж втратити її.
— Ми мали трьох, — зітхає жінка, яку зустріли на вулиці. — Кабан був близько двох метрів (центнерів. — Авт.) і двоє підсвинків. Вже знали, що робиться в селі. Тому як тільки побачили, що тварини перестали їсти, одразу дорізали, аби не пропали. То ж скільки праці вкладено та кормів згодовано.
Так само троє поросят добили у господарстві Ніни Марчук. Четверте взагалі викинули, бо було надто непривабливе на вигляд. «Тепер у всіх морозильники напхані», — підтвердив один перехожий. Але дехто побоюється їсти м’ясо добитих свиней. «Наварила з ним супу, але ні він (чоловік. — Авт.), ні я його не їмо», — зізналася місцева мешканка.
Через відсутність достовірної інформації щодо хвороби, способів лікування та запобігання інфекції Щитинською Волею ширяться різноманітні чутки. Дехто з селян переконаний, що це африканська чума свиней прийшла з сусідньої Білорусі, до якої рукою подати і де минулими роками зафіксовано спалахи цієї хвороби. Але найбільше люди нарікають на підприємство з виготовлення деревного вугілля, що діє поблизу села. Мовляв, через викиди в атмосферу імунітет тварин ослаблений, от вони і захворіли.
— На пастерельоз слабують тільки поросята, а не старі свині. При африканській чумі вражається селезінка, але бачив не в одного хазяїна, що у дорізаних свиней хворі легені, серце та печінка, ніби від отруєння. Ми думаємо, що це від тих викидів. Спочатку через них свині здихають, а там і люди почнуть. Хто має астму, то вже зараз дихати не може, — каже чоловік, який не побажав назватися.
Купувати поросят люди наразі не збираються. Журяться, що тільки змарнують корми. Село принишкло і жде, що буде далі. Куди дивиться держава? Вона десь далеко. Принаймні, у Щитинській Волі роботи чиновників зовсім не помітно.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ВОЛИНІ-НОВОЇ»:
Валерій ДОБРИНЮК, в. о. начальника головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області:
— У селі Щитинська Воля нараховують 53 двори, в яких утримувалося 110 голів свиней. Власники тварин до спеціалістів ветеринарної медицини району не зверталися, лікування проводили самостійно. Окремі з них свиней не лікували, а дорізали для власних потреб. Від легеневих захворювань у Щитинській Волі загинуло 12 голів свиней, а на території Залухівської сільської ради 17 голів.
14 липня до спеціалістів районної служби ветеринарної медицини звернулася жителька цього села Ганна Марчук щодо захворювання свиноматки, яка цього ж дня загинула. Наступного дня ветеринари виїхали в село, провели подвірні обходи з метою роз’яснення власникам тварин необхідності обов’язкового звернення до ветеринарної служби в разі захворювання чи загибелі свиней.
18 липня було відібрано патологічний матеріал від трупа поросяти віком три місяці, що належало жителю Щитинської Волі Олегу Марчуку, та направлено у «Волинську регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини». Лабораторія дала заключення, що збудника африканської чуми свиней, пастерельозу, бешихи не виявлено. З легень поросяти виділено стрептококус піогенез, чутливий до цефалексину, енрофлоксацину, який викликає легеневу пневмонію, а також велику кількість гельмінтів (по-народному глистів. — Ред. ), що могли сприяти загибелі тварини.
25 липня було відібрано патологічний матеріал від двох трупів свиней, які належали жителю села Щитинська Воля Миколі Магдисюку. Збудника африканської чуми свиней, пастерельозу, бешихи не виявлено. При розтині в легенях знайдено велику кількість гельмінтів, які могли сприяти загибелі тварини.
Клінічні ознаки, наявні при огляді хворих тварин, а саме: температура тіла, синюшність, хитка хода, важке дихання — властиві для пастерельозу. Тому спеціалісти районної державної лікарні ветеринарної медицини прийняли рішення про вакцинацію свиней проти пастерельозу в цьому селі та їх обробку проти гельмінтозу. 21 липня 2016 року провакциновано 36 голів, власники 20 дворів від вакцинації свиней відмовились.
На сьогодні звернень про захворювання свиней та їх загибель від жителів села Щитинська Воля в державну ветеринарну службу Ратнівського району не надходить. Подібних випадків захворювання та загибелі свиней на території області не зареєстровано.