НА ПОРТФЕЛІ НЕ ЕКОНОМТЕ, А ПО ЗОШИТИ — ДО СУПЕРМАРКЕТУ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.35 € 30.57

НА ПОРТФЕЛІ НЕ ЕКОНОМТЕ, А ПО ЗОШИТИ — ДО СУПЕРМАРКЕТУ

Акції в торгових закладах і добрі стосунки з родичами допоможуть заощадити на зборах дитини до школи...

Акції в торгових закладах і добрі стосунки з родичами допоможуть заощадити на зборах дитини до школи...

Розмаху серпневої торгівлі на ринках області позаздрив би не один маркетолог. У рядах зі шкільною формою та канцтоварами аж гуде. Мами прискіпливо оглядають піджачки та спіднички, діти нудяться, продавці спритно знаходять потрібний розмір у стосах привезеного товару. Кожному — своє

Інна ПІЛЮК


Це вже стало традицією: напередодні першого вересня — зі списком на ринок. А ще — з повним гаманцем, бо цьогорічні ціни неприємно дивують. Стандартний набір із портфеля, шкільної та спортивної форми, кросівок та змінного взуття, канцтоварів у середньому обійдеться у кругленьку суму (мінімальна вартість — товар вітчизняного виробника, максимальна — польського або турецького):
Портфель 500—800 грн
Піджак 550—700 грн
Штани 350—450 грн (для дівчаток сарафан за аналогічну ціну)
Святкова сорочка 200—400 грн
Спортивний костюм 400—800 грн
Кросівки 300—500 грн
Змінне взуття 300—400 грн
Набір канцтоварів для початку навчання 200—250 грн
Додати колготи, бантики, кофтини та сорочки на щодень — і навіть дуже ощадливі батьки у три тисячі вже не вкладуться. Тому коли до школи залишається кілька тижнів, спробувала довідатися у досвідчених матусь, хто, де, як і на чому економить.
Лілія Токарчук із Нововолинська цього року матиме аж чотирьох школярів, тому швидко і впевнено вводить мене у премудрості передшкільних зборів:
— Портфель краще одразу купувати дорожчий, бо якщо виберете дійсно якісний, то він цілком може прослужити дитині три і більше років. Дивіться, як зроблені шви, як прикріплена ручка, ну і товщина тканини важлива. А прикметник «ортопедичний» — то все для реклами. Дітей до школи здебільшого водять батьки, особливо в містах, а під час уроків він стоїть на підлозі. Коли заплічнику бути ортопедичним? А старшокласники вже хочуть сумку на одне плече. Змінне та спортивне взуття теж не варто брати аж надто дороге, бо нога дитини росте швидко, тож на два сезони воно навряд чи згодиться. Краще обрати щось із цупкої тканини, а не з дермантину чи замінника шкіри, бо нога пітнітиме. Спортивний костюм може бути недорогим, бо фізкультура 2-3 рази на тиждень, тому він не буде швидко зношуватися. А от піджак варто взяти якісніший, бо ж він — на щодень. У нас їх продають зараз від львівського, дніпропетровського та луцького виробників. Львівські сподобалися найбільше. Але я їжджу закуплятися у Чернівці. З такою кількістю дітей мені вигідно потратити кілька сотень гривень на дорогу — все одно вийде дешевше, аніж купувати ті самі товари на місці.
Юлія Гаврилюк із Луцька до першого класу збирає меншу дочку. Зекономити має намір на акційних пропозиціях у мережевих супермаркетах та магазинах:
— Працюю допізна, тому на ринок ніколи ходити. Мій варіант — супермаркет. Є де машину поставити, там не спекотно, можна прийти ввечері. І дитина нікого не дратує, коли зошити вибирає. Якщо стежити за акційними пропозиціями, можна багато чого купити дешевше, ніж на ринку. На канцтоварах у супермаркеті витратила на 60 гривень менше, аніж якби на базар пішла. Спеціально чек зберегла і по ньому такий же список мені на ринку оцінили. На розпродажі купувала дочкам форму. Піджак та сарафан у дорогому магазині (куди, якби не акція, я б і не заглянула ніколи) обійшлися мені у 650 гривень. Уже знаю, куди піду по взуття. Магазин вчора прислав смс–повідомлення про майбутні знижки.
У приватній розмові керівник комерційного департаменту одного з мережевих супермаркетів у Луцьку розповів, що справді під час акцій ціни на товари для школярів суттєво знижують. Але тут спрацьовує хитрий маркетинговий хід: мама з дитиною приходить по зошити, але паралельно купить ще йогурт, печиво, сік… Тому якщо прибуток на канцтоварах буде для магазину мінімальним або ж узагалі нульовим, то в середньому він все одно залишатиметься на попередньому рівні. А ще виросте головний показник роботи супермаркету — кількість чеків, бо прийдуть люди, які раніше канцтовари тут не купували. І залишається висока ймовірність того, що й протягом року їх купуватимуть у цьому ж закладі, навіть якщо ціни виростуть на непомітні з першого погляду 50 копійок.
У Ківерцях таких акцій обмаль, тому Наталя Смолюк іде з шестирічним Андрієм на ринок.
— Нам пощастило з родичами, у яких є діти, старші на рік–два, то форму нам подарували. Школа у сина і племінників одна й та сама, колір форми не змінився, а що вона не нова, то до цього ставлюся спокійно. Аби гарно сиділа і без явних дефектів була. Йдемо по змінне взуття, бо після хлопця рідко щось ціле залишиться. Уже прицінялася до туфель. Польські дорожчі, але й кращі. Бачила за 450 гривень, їх і візьму. Хотіла їхати до Луцька, думала, там вибір більший. Але знайомий, який має магазини одягу і в обласному центрі, і по районах, відверто порадив, аби купувала на місці. Виявляється, підприємці товар замовляють і усюди розвозять однаковий, але Луцьк — багатше місто, то там і дорожче можна продати. А от у невеликих селищах люди мають скромніші доходи, тому речі з «луцькими» цінами будуть залежуватися. То він там за ті ж штани просить дешевше.
Мене вдома також чекає майбутня першокласниця. І мені, як і Наталі, пощастило з родичами та друзями. Завдяки їм маємо і форму, і портфель. Решта необхідних речей обійшлися у майже півтори тисячі гривень. І це дійсно нелогічно та неправильно, коли пачка олівців коштує вісімдесят гривень, а колготки — за сотню. Ціна кедів – це нині вартість центнера пшениці. Але бачачи, як дочка щодня акуратно переглядає та складає зошити, як уже разів зо шість міряла форму, розумієш, що це батькам перепадають клопоти і ціни. А дітям залишається свято. Дороге? Так. Але правильніше, мабуть, — безцінне.