«Якщо душа запрагне високості» ...покличте поета у гості
Нещодавно у камінь-каширській районній бібліотеці відбулася зустріч читачів із поетесою Валентиною Штинько.
А пані Валентина й не приховувала, про кого хоче написати серію наступних прозових творів.
Лариса ЗАНЮК
Камінь-каширці вже не вперше приймають у себе улюблену поетесу та заслужену журналістку. Минулого року Валентина Сергіївна побувала у дитячій бібліотеці із серією книжечок, які видала у творчому тендемі із художницею Валентиною Михальською. Дорослі поціновувачі поезії та щирої прози ще тоді запросили пані Валентину на зустріч. І ось дочекалися її приїзду.
Приємним сюрпризом для самої поетеси було пісенне вітання дуету працівників Будинку культури. Вони заспівали... її поезію, а Валентина Сергіївна зізналася:
– Навіть не уявляла, що десь співають мою пісню.
Ще одне музичне вітання звучало у супроводі бандури. А бібліотекарі наповнили захід цікавими розповідями й запитаннями поетесі.
Лише теплі спогади залишить у серці кожного зустріч, де у поезії і прозі митець звіряє сокровенне. Десятикласники місцевої школи заслухалися віршами з «Тіні сльози», дізналися цікаву оповідь про народження збірки та народження кохання, адже художником-ілюстратором став майбутній чоловік поетеси Орест Хмельовський.
Вірші з «Тернослова» та «Тернової хустки» проникали у серця дорослих слухачів, перетиналися із власним болем і навіть пролилися сльозами. Учасники ставили багато запитань Валентині Сергіївні, адже прийшли якраз ті, хто вже читав «Наречену гетьманича», «Храми і люди» та цікавилися подальшими творчими планами. А пані Валентина й не приховувала, про кого хоче написати серію наступних прозових творів. Адже історії життя людей, що поряд, сусідів та просто односельчан вражають своєю різкою правдою, а то й стають доброю наукою.
Я ж пригадала той час, коли ще студенткою ВДУ ім. Лесі Українки була на подібній зустрічі з Валентиною Штинько. Як ми зачитували тоді ту «Тінь сльози», автографовану поетесою, як плакали від перегування емоцій!
