ЧИ ЗНАЄМО МИ, ЩО ЇМО? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.67 € 32.30

ЧИ ЗНАЄМО МИ, ЩО ЇМО?

“Не все золото, що блищить”,— каже народна мудрість. Це прислів’я згадуєш мимоволі, коли береш до рук гарні упаковки з індексами Е — інгредієнтів, що використовуються в промисловості...

Нам випала доля віками жити в імперіях, які нав’язували свою ідеологію, свої традиції — аж до способу харчування. За радянського режиму нас привчили до колективного харчування. У дитячому садочку ще й згадували при цьому ленінський заповіт: треба доїдати всю їжу, адже всі мусять бути в “обществе чистых тарелок”.
У шкільній їдальні теж були подібні правила. А ось студентське життя було напівголодним. Тоді говорили — чи то жартома, чи всерйоз, що порожній шлунок сприяє засвоєнню знань, особливо марксистсько-ленінського вчення. Бо ситий шлунок відволікає кровопостачання від голови. Так у студентські роки наше молоде покоління наживало собі виразки шлунків.
А ось заводські, обкомівські, колгоспні, солдатські та інші їдальні зобов’язували з’їдати три страви відразу й швидко. Вважалося, що добрий працівник повинен добре їсти. У радянські часи була популярною така формула: “Завтрак съешь сам, обед раздели с товарищем, а ужин отдай врагу”. Новітні дослідження показують, що вранці зовсім не обов’язково ситно їсти, зате дуже корисно випити дві склянки води, а потім ще й склянку вітамінного соку. Тільки після 11-ої години варто спожити 500—600 грамів фруктів або овочів, а в обідню перерву корисно пригоститись борщем чи супом. І лише під час вечері, але не пізніше 20-ої години, можна вжити більше білкової їжі.
Але у кожного свій режим праці та відпочинку, тому групове харчування багатьом людям не підходить (особливо худнути “за компанію”). І там, де це можливо, треба прислухатися до свого внутрішнього “голосу”.
Нині змінилися обставини нашого життя-буття. На прилавках магазинів, у кафе, барах і на базарах розмаїття всяких харчів у яскравих і принадних упаковках, які хочеться купувати й споживати. Коли є, звичайно, за що. На жаль, небагато людей замислюються над корисністю цих продуктів. “Не все золото, що блищить”,— каже народна мудрість. Це прислів’я згадуєш мимоволі, коли береш до рук гарні упаковки з індексами Е — інгредієнтів, що використовуються в промисловості. Індекс Е ставиться на етикетках продуктів, які містять харчові добавки, що самі по собі не мають споживчої цінності, але надають харчам задані властивості. Наприклад, не дають черствіти, окислюватися, пліснявіти чи зберігають структуру, покращуючи зовнішній вигляд. Усі добавки поділяються на кілька класів:
Е100—182 — барвники;
Е200—299 — консерванти;
Е300—399 — антиоксиданти.
Останні за дією схожі на консерванти: зменшують окислення й тим самим подовжують термін зберігання.
Е400—499 — стабілізатори. Вони утримують задану консистенцію продукту. Е 500—599 — емульгатори — за дією схожі на стабілізатори. Е600—699 — підсилювачі смаку та аромату. Е700—799 — додатковий діапазон позначок. Е900—999 — антифламенги, або протипінні речовини (зменшують піну, наприклад під час розливання соку). Е1000 та інші — глазуруючі речовини, підсолоджувачі соків і кондитерських виробів, добавки, що не дають утворюватися грудочкам у цукрі, солі, борошні, крохмалі.

Ми повинні знати, що більшість промислово розвинених країн випускає продукцію, яка відповідає трьом різним стандартам. До першого входить продукція, призначена для експорту в розвинені країни. Це вироби дуже високої якості. До другого стандарту належать товари, призначені для вжитку в країні виробництва. І, нарешті, третій стандарт об’єднує продукцію низької якості. Зазвичай вона вивозиться в країни, що розвиваються, в тому числі й в Україну. Це продукти, що містять шкідливі для здоров’я домішки.
Інгредієнти з індексами Е102, 110, 120, 124 та 127 визначені експертами небезпечними, Е123 — дуже шкідливими. Низка харчових добавок — Е104, 122, 141, 150, 171, 173, 180, 241 та 477 — має статус підозрілих. Консерванти й стабілізатори з індексами Е210—213, 215—217, 240 та 330 вважаються канцерогенними, а з індексом Е221—226 — такими, що спричиняють розлади шлунково-кишкового тракту. Інгредієнти Е320—322 підвищують рівень холестерину в крові, Е338—341, 407, 450, 461—463, 465 та 466 — специфічно вражають шлунок.
Харчові компоненти з індексами Е103, 105, 111, 121, 125, 126, 130 та 152 заборонені в Україні, бо вони токсично впливають на організм людини. Але практично будь-який імпортний продукт, який продається в наших магазинах чи кіосках, майорить цими літерами. Тому заборона на їх продаж — справа достатньо умовна й формальна. До того ж часто на упаковках наших товарів різного роду домішки не вказуються. Щоб бути здоровими, потрібно знати, які добавки, ароматизатори і консерванти має продукт, а ще краще — перейти на фруктово-овочеву дієту, багато споживати зелених овочів. Нинішня пора року якраз сприяє цьому.
Всеволод КУТІВСЬКИЙ,
позаштатний інспектор Держкомітету захисту прав споживачів України.