Європейський союз, на який одні дивляться як на панацею від багатьох українських бід, а інші — як новітнього монстра, що геть усе поглинає, вже стоїть біля наших, волинських воріт...
У цьому спробували розібратися учасники “круглого столу”, який відбувся в Луцьку Європейський союз, на який одні дивляться як на панацею від багатьох українських бід, а інші — як новітнього монстра, що геть усе поглинає, вже стоїть біля наших, волинських воріт. Ставши на березі Західного Бугу, його навіть побачити можна, адже Польща вже член ЄС. Природно, виникає питання: “А як там ведеться полякам?”. Тож і тему для “круглого столу” в Луцьку обрали підходящу і цілком конкретну: “Польща в Європейському союзі”. А організували цю дискусійну зустріч представників владних структур, громадських організацій, бізнесменів, духовенства, журналістів, на яку приїхали й гості з-за Бугу, Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку і Центр громадських молодіжних організацій Волині “Наша справа”. — Нам було важливо, щоб у ролі експертів на “круглому столі” виступали представники незалежних, позадержавних організацій,— наголосив при відкритті “круглого столу” Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Войцех Галонзка. — Ці організації у нас ведуть численні дослідження і їхня думка є набагато об’єктивнішою, ніж урядових організацій, з цим погоджуються у нас всі. Ми хотіли, щоб висловили думки про те, що відбувається в Польщі, всі учасники “круглого столу”. У нас є прихильники вступу до ЄС, є стримані ентузіасти і є частина громадян, які не сприймають цього рішення. На всі думки ми повинні зважати. Войцех Галонзка ознайомив присутніх з результатами голосування в Польщі на виборах до Європарламенту. Найбільше голосів отримав блок “Громадянська платформа” — 27 відсотків. Це блок палких прихильників Євросоюзу. На другому місці Ліга польських сімей — 15,1 відсотка. На третьому — партія “Самооборона” — 14,4 відсотка. А це вже завзяті противники вступу Польщі до Євросоюзу. Ось така тенденція. До речі, участь поляків у голосуванні була доволі низькою — 26 відсотків. — Ми вчимося і на досвіді, і на помилках Польщі на її шляху до Європейського союзу,— зауважив заступник луцького міського голови Сергій Тарасюк. — І тут важливі сигнали подають нам громадські організації. Експертом теми “Громадянське суспільство та демократичні принципи в процесі інтеграції Польщі до Європейського союзу” був Кшиштоф Становскі, голова правління фундації “Освіта для демократії” з Варшави, в минулому відомий правозахисник і дисидент. Як він не без гумору зауважив, якихось двадцять років тому поляки були першими у світі за кількістю страйків і мітингів протесту. — І раптом ми зрозуміли, що може настати час, коли Радянська армія справді вийде з Польщі,— сказав пан Кшиштоф. — І тоді не буде проти кого протестувати. Так і сталося. Ми залишилися самі, змушені були брати відповідальність за себе і за свою країну. І виявилося, як це непросто. На щастя, більшість поляків зрозуміли, як це важливо — взяти на себе таку відповідальність. Шлях Польщі до Євросоюзу, на думку Кшиштофа Становскі, тривав цілих 15 років. Він показав, як поступово змінювалася думка суспільства щодо цього шляху. І тут важливу роль відіграли саме громадські організації, яких у Польщі аж понад 40 тисяч. Він назвав переломним у свідомості поляків, в утвердженні демократичних принципів суспільства момент, коли у Варшаві від рук хуліганів загинув студент, який не був ні наркоманом, ні хуліганом. Того ж вечора до міністерства внутрішніх справ з вимогою навести порядок, аби подібних випадків більше не було, прийшли 30 тисяч чоловік. Тоді всі відчули силу громадських організацій. І ще одну вражаючу цифру навів експерт — лише шість відсотків їх бюджету, коштів на діяльність надходить як допомога з-за кордону. Яку загрозу несе процес глобалізації, який поширюється в Європі й усьому світі, як йому протистояти, як зберегти польське в Євросоюзі — про це розмірковував експерт Войцех Бородзіч-Смолінскі з польської Фундації імені Роберта Шумана в дискусії за темою “Збереження національної самобутності в європейській уніфікації та різноманітті”. Вмілим аналітиком і водночас завзятим адвокатом Євросоюзу виявив себе при обговоренні теми “Конкурентність польської економіки в умовах європейського ринку” експерт Кшиштоф Щигельські з варшавського Центру суспільно-економічних аналізів CASE. З його виступу випливало, що підготовка польської економіки до вступу наших сусідів до ЄС велася вже з 1992 року і нараховувала кілька етапів. За цей час зазнавали зміни митні вимоги і правила, відбувалося пристосування до вільного європейського ринку, його стандартів. Водночас було прийнято понад 300 законів, що полегшували це входження. А польська сільгосппродукція несподівано почала активно проникати на ринки ЄС, чого не було раніше. Все ж 10 відсотків підприємств, які переробляють м’ясо, 5 — молоко, 13 відсотків переробників риби змушені були закритися, що привело до зростання безробіття. У доволі непростому становищі опинилася відома своїми товарами польська легка промисловість. При обговоренні цього питання цікаві думки, що стосувалися і шляху української економіки до ринків і стандартів Євросоюзу, проблем, які належить ще подолати, висловили перший заступник міського голови Луцька Святослав Кравчук, директор обласної дирекції банку “Аваль” Валерій Попов, кілька представників ділових кіл Луцька, вузів і громадських організацій. Що цікаво, в дискусіях з усіх трьох тем активну участь взяв протодиякон УПЦ Київського патріархату о. Олег Ведмеденко, якого цікавило, аби наш рух до Євросоюзу не мав лише комерційну основу і економічні вигоди, а й приніс духовне збагачення, при цьому важливо не втратити своїх духовних надбань. Підсумки дводенної дискусії підбили Войцех Галонзка і голова Центру громадських молодіжних організацій “Наша справа” Владислав Стемковський. А модераторами (ведучими) при обговоренні тем “круглого столу” були головний редактор інформаційного відділу обласної держтелерадіокомпанії Мирослава Радавська, керівник Центру європейської інформації Аліна Шпак, автор цих рядків, який представляв газету “Волинь”. Володимир ЛИС.
