ЧИ ДОТРИМУЮТЬСЯ ВАШІ КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА?

“Чи знаєте ви свої права згідно з Конституцією нашої держави? Чи має український громадянин можливість реалізувати ці права? А вам особисто доводилося захищати свої конституційні права? Як може вплинути на реалізацію цих прав конституційна реформа?”. Такі запитання задав кореспондент “Волині” напередодні Дня Конституції України волинянам.

Сергій Кулик, асистент кафедри політичних інститутів і процесів ВДУ імені Лесі Українки, кандидат політичних наук:
— Серед тих прав, які маємо згідно з нашою Конституцією, я вважаю найактуальнішими є тепер право на свободу слова, на безкоштовні освіту і медичне обслуговування, волевиявлення на виборах, на зібрання і право сповідувати будь-яку релігію, право на страйк. Але їх пересічний український громадянин, на мою думку, не може ще повністю реалізувати, лише частково. Зважаючи на наближення президентських виборів, можна сміливо прогнозувати, що в найближчі місяці зросте кількість посягань на свободу слова. З цих порушень і влада, і опозиція робитимуть великий пі-ар і використовуватимуть його у своїх інтересах.
Ми бачимо, що наша молодь не сповна може скористатися правом на освіту. Якщо молода людина володіє певною сумою знань, навіть талантом, на жаль, це ще не означає, що вона реалізує свою мрію, якщо тільки вона просто здібна, а не напориста, та ще й батьки не мають необхідних коштів.
На жаль, у нас ще не створено умов, коли б закон діяв сам по собі, щоб рядовий громадянин міг на нього покластися тільки тому, що це закон без всіляких додаткових умов. Навряд чи цьому допоможе й конституційна реформа, адже йдеться лише про перерозподіл влади.
Ольга Лінничук, продавець приватного кіоску:
— Що там казати за права, подивіться довкола нас, де ми стоїмо, по базару і ви побачите, що скрізь люди, в яких колись забрали право на працю. Раніше, бувало, то той, то той прийде до мене, згадує, як то на заводі він робив, а то в СМУ, а он там Лєна — в садочку. Тепер не згадують, бо звиклися з новим життям.
Я вважаю, що мені ще пощастило, бо мій хазяїн добрий і понімающий, і коли грипувала, то за ці дні гроші заплатив, і мамі город відпускає обробляти, я після Пасхи на цілих два дні їздила. А є такі, що кажуть — захворіла, то твої проблеми, он моя подруга заїкнулася про відпустку, а він їй каже — за свій рахунок, будь ласка, і то тільки на два тижні, а так у мене грошей на твої прогулянки нема. І люди мовчать, бо бояться роботу втратити, яке вже там право на відпочинок? Але я нашому хазяїну чи його колегам теж не позаздрю, бо, як розказують, скільки треба “рогаток” обійти та скільки підмазати, то вуха сторчком стають.
А там-он через дві “черепашки” хлопець стоїть. Так він два роки тому наш університет закінчив. У нього дуже інтелігентна професія, психолог називається. Так його вже в школу на шнурку не затягнеш, бо там, каже, двісті гривень од сили мав, а тут у три рази більше. Коли ж мені кажуть, що якусь ще реформу задумали і в цьому головні проблеми у нашій державі, то мені хочеться їх сюди запросити або в наше село, де половина людей без роботи спивається.
Олександр Мартинюк, президент недержавного аналітичного центру “Консорціум інтелектуального сервісу “Леон-аналітик”:
— Я вважаю, українська Конституція є дуже грунтовною, досить професійною з правової точки зору, вона визнана однією з найкращих у Європі, такою, що ввібрала в себе багато демократичних цінностей. Конституція України передбачає захист людини, починаючи від права на життя, яке гарантує стаття 27, до прав на повагу, свободу і гідність, на особисту недоторканність. А от чи здатна українська людина скористатися цими правами, захиститися, щодо цього в мене є великі сумніви, які грунтуються на нашій дійсності. Найяскравіший приклад — нерозкриті резонансні вбивства, які свідчать про те, що право на життя не є достатньо захищеним. Право на участь в державному управлінні, у формуванні влади є теж незахищеним, про що свідчать останні події на виборах у Мукачевому і тих округах, де були довибори до Верховної Ради.
Конституція України гарантує право на соціальне забезпечення. А багато пенсіонерів цим правом користуються? Чи право на судовий захист, хіба не відомо, з якими труднощами тут стикаються люди?
Щодо особистого досвіду по захисту прав, то ось найсвіжіший приклад. Стаття 39 Конституції гарантує право збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги, демонстрації. Коли ж ряд організацій спробували встановити намети біля облдержадміністрації, відразу з’явилися претензії — що ми заважаємо роботі чиновників облдержадміністрації, псуємо міський пейзаж. Але все ж Луцький міськрайонний суд двічі виносив рішення, що наші акції законні, вони не завдають шкоди ні національній безпеці, ні спокою громадян. Отже, права можна таки захистити. Щодо реформи, то вважаю, що Конституцію треба просто виконувати, а заплановане реформування веде до консервації багатьох негативних речей, які зараз характерні для нашого життя.
Михайло Шадловський, пенсіонер з с. Струмівка Луцького району:
— Якщо говорити про права, я от маю право на вибори. А чи маю я його, якщо постійно чуємо про фальсифікацію виборів? А ось конкретний випадок щодо цього права. Ми хотіли два роки тому вибрати депутатом сільради від нашого села Струмівка жителя нашого села. Поїхали у Підгайці, де сільрада. Нам не дали ні зразків виборчих документів, які потрібно було заповнювати, ні виборчого закону, як ми просили. Ми довідалися, що хто буде депутатом, уже... визначено сільським головою.
Якщо ж говорити про право на освіту, на охорону здоров’я, то доводиться лише зітхати. Від односельчан часто доводиться чути: “Ой, не поступив (чи не поступила), бо нема грошей”. Хіба так повинно бути? Я інвалід другої групи внаслідок отруєння отрутохімікатами. І у мене на ліки в місяць йде 60—70 відсотків пенсії. Це ще в кращому випадку. Та ось я лежав в обласній лікарні, і треба було на лікування до 500 гривень. Я полікувався на 250 гривень, далі встав і пішов, бо не було чим заплатити. Значить, право на безплатне медичне обслуговування вже порушується. Я маю право на заощадження власних коштів і яке мені діло, що мої вклади вкрала Росія? Мені хочеться іноді по-простому сказати нашому керівництву: “Кажете, забрали наші гроші? Так не тріть штани, їдьте туди, добивайтеся, атож я не доживу до того часу”.
Тепер будуть знову вибори, президентські, а я переживаю, щоб так, як минулого разу, не було, що в селі чомусь не знайшлося людей, яких можна висунути в дільничну комісію. Доводилося не раз відстоювати свої права і я переконався, як було, коли мій город потрапив під дачні ділянки, що захистити їх можна, треба тільки проявити наполегливість і ще... зіпсувати собі багато нервів. Але чому люди в нас самі по собі не відчувають захищеності законом і Конституцією?
Щодо конституційної реформи, то я згадую Біблію. Адже Мойсей не проводив ніякої реформи, а просто виводив людей з рабства. А якби він займався замість цього балаканиною і роздумуванням: у кого більше влади — у нього чи його помічників, скільки то ще років вони всі блукали б пустелею?
Володимир ЛИС.