До 2000-ліття Різдва Христового у Луцьку організовувався ювілейний фестиваль...
До 2000-ліття Різдва Христового у Луцьку організовувався ювілейний фестиваль. Священик Богдан Андрійчук вирішив підготувати для участі у ньому квартет із учасників церковного хору. Заспівувачем у ньому стала Олена Чирук, тоді ще другокласниця. На фестивалі ангельський голосок дівчинки почула викладач Камінь-Каширської школи мистецтв Галина Триндюк. — Дитино! Скільки ж тобі років і чому не ходиш до нас у музичну школу? — запитала вона після успішного виступу Олени. Звісно, юна співачка не змогла нічого відповісти. Адже школа мистецтв у райцентрі, а це аж шість кілометрів від села. Та співати їй завжди хотілося. Чарівний голос передала доньці мама, котра працює вчителем початкових класів у сільській школі. — Оленка співає ще з раннього дитинства, — розповідає Ніна Володимирівна. — Довгими зимовими вечорами, коли відключали світло, вона вмощувалася у мене на руках і ми розучували з нею різні пісеньки. Співали дуетом і виходило досить непогано. Та Олена Чирук не відразу стала ученицею Камінь-Каширської школи мистецтв. Спочатку її навіть не хотіли приймати на навчання. Мовляв, сільські діти походять трохи і покинуть, бо добиратися до райцентру нелегко та ще й батькам потрібно допомагати по господарству. Якби не Галина Іванівна Триндюк, котра взяла Оленку під свою опіку, можливо, не почула б Волинь славного голосу і гри на бандурі сільської дівчинки. Лише за рік навчання у школі мистецтв Оленка успішно засвоїла дворічну програму. Звичайно, це вдалося завдяки наполегливим старанням учениці і майстерності викладача. Щоб дитина займалася не тільки у школі, а й вдома, батьки купили їй бандуру. Про свій талант голосиста поліщучка вперше заявила на обласному конкурсі виконавців на струнних народних інструментах. Після цього до навчання взялася ще з більшим завзяттям. Хоч це давалося нелегко не лише викладачеві й учениці, а й батькам дівчинки. Адже тричі на тиждень за будь-якої погоди — у дощ чи сніг — мама возила її велосипедом до школи. Хоча зараз рейсові автобуси ходять частіше і бандуристка добирається до райцентру і назад сама, та якщо у сільській школі багато уроків і вона не встигає на автобус, то знову ж таки виручає велосипед. Звичайно, це тяжка і виснажлива праця — навчатися у двох школах, що знаходяться на чималій відстані у різних населених пунктах, та ще ж вдома батькам допомагати. Та Оленці завзяття не бракує. І наполегливість її винагороджується. Цього року зайняла перше місце на обласному конкурсі виконавців на струнних народних інструментах, виборола призове місце серед обдарованих дітей, а батьків нагородили похвальним листом за старанну дитину. Жоден концерт у Камінь-Каширську не проходить без виступу юної бандуристки-вокалістки. Цьогорічний звіт камінь-каширців на сцені театру імені Тараса Шевченка також не обійшовся без золотого голосу Полісся. Він зворушив серце журі. Прикро лише, що ніхто із присутніх у залі не почув ще й прізвище викладача юної артистки, завдяки якій учениця досягла успіху. Олена стала також призеркою в естрадному жанрі. У цьому році управління освіти і науки облдержадміністрації організувало конкурс «Срібні дзвіночки». Школярка із Гути-Камінської вперше виступила на цьому конкурсі із піснею Оксани Білозір «Журавлі» і виборола друге місце. Співачку не лише нагородили грамотою і подарунком, а й запросили після закінчення школи продовжити навчання у музичному навчальному закладі Луцька. Дуже хотілося Оленці спробувати свої сили у цьогорічному всеукраїнському конкурсі «Нові імена». Але, на жаль, керівництво вирішило, щоб у Київ поїхала інша дитина. У Камінь-Каширській школі мистецтв навчається близько 200 учнів. Бажаючих потрапити сюди набагато більше. Однак набирають щороку лише одинадцять дітей. Як пояснила начальник управління культури Камінь-Каширської райдержадміністрації Галина Цюрик, школа знаходиться на повному утриманні держави. Навчати більше дітей не дозволяє обмежене фінансування. Здавалося б, у такий складний час, коли молодь втрачає моральні орієнтири, потрібно залучати до творчості, виховувати почуття прекрасного. Тоді на дурні забави у них не буде часу. А талановиті діти самі хочуть вчитися і буває, що під час прийому у школу мистецтв на одне місце від трьох до п’яти чоловік. Коли готувався цей номер газети до друку, стало відомо, що “золоте зернятко” Камінь-Каширської школи-мистецтв (так говорить про Оленку її викладач Галина Триндюк) зайняла на Всеукраїнському фестивалі творчості дітей села перше місце. Фестиваль проходив у неділю в селищі Рокині Луцького району. Як учениця, так і її викладач були впевнені, що одне із призових місць буде їхнім, бо вірили у свої сили. Чергова перемога юної бандуристки-співачки ще раз підтверджує, що Олена Чирук — дійсно золоте зернятко не лише Камінь-Каширщини, а й Волині. Сергій БОРОХ. Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА.
