Більше двох тисяч інвалідів по зору об’єднує обласна організація УТОС...
Більше двох тисяч інвалідів по зору об’єднує обласна організація УТОС. Ці люди живуть, долаючи повсякденні проблеми. А їх чимало. І починаються вони з вибоїстих вулиць, відкритих каналізаційних люків, неуваги тих, хто повинен допомагати. Про це говорили незрячі на засіданні «круглого столу», яке відбулося в обласній організації УТОС за участю представників влади. Наголошували, що ряд пільг, які повинна надавати держава, лише декларуються. Скажімо, на проїзд. У Львівській, Тернопільській областях незрячі мають право на безплатний проїзд у приміському і міжміському транспорті. Причім цілорічно. У нас же вони користуються ним лише у так званий «пільговий сезон». Що стосується пільг на житлово-комунальні послуги, то лише луцька міська влада звільнила сім’ї незрячих від сплати за них. «Чому в інших регіонах більше дбають про сліпих?» — допитувалися інваліди по зору. Проблеми проїзду, сплати за комунальні послуги треба вирішувати на обласному рівні. Втім, чи не найбільшою проблемою є фінансування обласної організації УТОС. Структура, яка функціонувала понад 70 років, сьогодні не фінансується з бюджету. Не мають бажання допомогти й комерційні структури, волинські бізнесмени. Через нестачу коштів довелося перевести на чотириденний робочий тиждень працівників територіальних первинних організацій. З тієї ж причини не може нормально функціонувати й реабілітаційний центр для незрячої молоді. Йшлося на засіданні «круглого столу» і про відключення звукових сигналів на переходах, черствість водіїв маршруток, котрі, забачивши сліпого із супроводжуючим, проїжджають мимо, необхідність створення в Луцьку школи для слабозорих дітей. Незрячі сподіваються, що влада почує їх. Та чи вирішить наболілі проблеми? Євгенія СОМОВА.
