Є люди, котрі випивши спиртного, кладуть голову на стіл й дрімають. Інші сидять мовчки, водячи в різні боки очима, нікого й нічого не помічаючи. Третіх алкоголь надто збуджує...
СВАРКА ЗА СВЯТКОВИМ СТОЛОМ Того суботнього вечора Жанна Гай, котра проживала в Луцьку, приїхала до своїх батьків у село Боратин. Вона часто навідувалася до них в гості, бо там, крім батька й матері, проживала її молодша сестра Наталка та прийомний брат Геннадій Паращук. Зустріч з рідними завжди приємна, навіть якщо вони проживають і неподалік. До Гаїв навідався й сусід, приніс дві пляшки горілки. П’ятдесятирічний господар Віталій Гай мав також якісь запаси спиртного. Його дружина Мілентина приготувала закуску. Була саме обідня пора, й вся родина дружно вмостилася за столом. Забрязкотіли чарки. Обід тривав довгенько. Коли пляшки спорожніли, всі розійшлися по кімнатах. На кухні залишився лише господар, його прийомний син Геннадій та старша дочка лучанка Жанна. Втрьох сиділи на кухні й жваво розмовляли. Найбільш сп’янів Паращук, бо похмелився з кимось ще до обіду. Є люди, котрі випивши спиртного, кладуть голову на стіл й дрімають. Інші сидять мовчки, водячи в різні боки очима, нікого й нічого не помічаючи. Третіх алкоголь надто збуджує. Вони нерідко зовсім без причини починають сварку чи навіть бійку. Паращук належав до третіх. Щоразу, добре хильнувши, починав усіх повчати й сваритися. Так було й того суботнього дня. — Де Наталка?— несподівано запитав Геннадій. — Чому немає за столом? До неї приїхала сестра, а вона не хоче навіть зустрітися. — Ще не прийшла з роботи,— пояснив батько. — А Наталка тобі нащо?— поцікавилась Жанна. — Надто ви з нею панькаєтеся, немов з дитиною! — Вона і є ще дитина. — Яка дитина? Їй майже вісімнадцять років!— спалахнув Геннадій. — Уже цілком доросла. — Ну то й що? — А те, що вона повинна сама себе годувати, а сидить ще на вашій шиї!— не вгамувався Паращук. — Вона працює продавцем разом із батьком та матір’ю,– сказала Жанна. — А ти справді всівся на нашій шиї, давно ніде не працюєш. Мусимо тебе, перерослого сина, годувати,— нагадав Віталій Гай. — Врешті-решт, у цій хаті я господар. — А хто я? — Ти просто — дармоїд. Паращук спалахнув, як пересушений сірник. Уже не говорив, а галасував на всю хату, бризкаючи в усі боки слиною. КУХОННИЙ НІЖ З ЧОРНОЮ РУЧКОЮ Гай прийомного сина уже не слухав. Він обернувся й почав про щось говорити із Жанною. Це ще більше розлютило Геннадія. Хміль вдарив у голову, затьмарив розум. Паращук схопив із стола кухонного ножа з чорною ручкою, яким щойно різали хліб, підскочив до господаря і вдарив його в спину. Гай відчув різкий біль під лівою лопаткою Одразу навіть не зрозумів, що сталося. Обернувся до Геннадія й побачив у того в руках ножа. Знесилено опустився на стілець. Жанна з переляку закричала. На кухню вбігла мати. — Що тут сталося? — запитала. — Геннадій вдарив батька ножем у спину,— пояснила дочка, схлипуючи. Мати й дочка забрали ножа у домашнього дебошира. Жанна всі інші ножі, що були в кухні, також поховала. Потім завели батька в кімнату й поклали на ліжко. Чоловік тихо стогнав. Коли дружина спробувала його повернути, аби оглянути рану, в того з рота пішла кров. — Жанно, біжи до сусідів, потелефонуй у “швидку допомогу”,— наказала мати... Коли “швидка допомога” приїхала в село, Гай почував себе вже досить погано. Пораненого одразу ж завезли в обласну клінічну лікарню, де терміново зробили операцію. У нього виявилася не лише глибока рана на спині, але й пошкоджена ліва легеня. На щастя, ніж не зачепив серця, хоча й пройшов поряд. Надання кваліфікованої і своєчасної допомоги врятувало життя Гая. Виявилося, що Паращук постійно пиячив, погрожував вбити не тільки Гая, але й інших членів сім’ї, бо вважав, що його люблять менше, ніж дочок. Гай до нього часто чіпляється, бо той приходить додому п’яний. Геннадій працювати не хотів, хоч мав спеціальність маляра-штукатура. Горілка розлучила його з дружиною. А рік тому опинився він і на лаві підсудних. Тоді пізнього зимового вечора, довідавшись, що односельчанки Марії немає вдома, п’яний вліз у її хату, викрав у неї більше трьох літрів самогону. Потрібна була й закуска. Забрав чимало сала, м’яса, різних круп та борошна. А потім виніс із хліва ще й півцентнера вугілля. Крадіжку працівники міліції тоді розкрили по свіжих слідах. Луцький районний суд засудив злодія на три роки позбавлення волі. Правда, дав випробувальний строк. П’яниця й злодій належних висновків з цього не зробив, й вчинив черговий важкий злочин — підняв ножа на Гая... КОЛИ У ЖІНКИ ГОСТРІ ЗУБИ Різних сімейних драм на Волині вистачає. Головний їхній організатор в переважній більшості — горілка. Багато з них закінчуються трагедіями. Та деякі викликають, можливо, й гірку, але посмішку... Лучанин Святослав Смик два роки тому розлучився з дружиною Наталкою. Не зійшлися характерами чи ще якась була причина. Трирічний син Андрійко залишився з матір’ю. Проте опікунська рада винесла рішення, що батько має право бачитися із сином чотирнадцять годин на тиждень, і в цьому йому ніхто не має права перешкоджати. Одного дня Святослав пішов до колишньої дружини, щоб взяти малюка й погуляти з ним. Біля під’їзду зустрів не лише Наталку, а й її сестру Ірину та колишню свою тещу. Ірина тримала на руках Андрійка. — Ти чого таскаєш на руках мого сина?— запитав Святослав, котрий був з нею давно пересварений. — Маю на те право, він же мій племінник. — Ніякого права ти не маєш!.. Давай Андрія сюди!— простягнув Смик руки. — Ми зараз підемо з ним гуляти. Ірина віддавати племінника не хотіла. Святослав спробував забрати сина силою. Дві сестри та їх мати налетіли на чоловіка, немов шуліки. Почалася сварка, шарпанина, котра переросла у бійку. Святослав взяв ззаду стару за комір й штовхнув. Теща впала. Хтось вибіг із під’їзду, кинувся всіх розбороняти. Доки шарпалися один з одним, Ірина забігла за спину Святослава й вчепилася зубами за його палець лівої руки. Від болю чоловік закричав. Коли “швидка допомога” відвезла Святослава у лікарню, там виявили, що палець цілком перекушений, врятувати його неможливо. Довелося ампутувати. Потерпілий змушений був звернутися в правоохоронні органи. Після розслідування Луцький міський місцевий суд засудив Ірину за завдану травму на три роки позбавлення волі з випробувальним строком. Крім того, з неї стягнув на користь Смика понад п’ять тисяч гривень моральної і матеріальної шкоди. Судова палата в кримінальних справах апеляційного суду області частково задовольнила апеляцію засудженої: вважати Ірину засудженою на два роки обмеження волі також з випробувальним строком, звільнивши від відбуття покарання. В решті вирок суду залишено без змін... Потрапив за грати й Геннадій Паращук, якого Луцький міськрайонний суд засудив на п’ять з половиною років позбавлення волі за намагання вбити свого вітчима. У місцях відбуття покарання його примусово лікуватимуть від алкоголізму. Правда, під час слідства та на суді Віталій Гай говорив, що помирився з Геннадієм й хотів би, аби його не судили. Захищала пияка й Мілентина Гай. Доводила, що Геннадій випиває не часто, а тільки тоді, коли пригощають сусіди. Певне, вона свідомо забула, що лікарі йому давно поставили діагноз: хронічний алкоголізм. А такий пияк, коли вперше підняв ножа на вітчима, вдруге здатний ніж підняти й на будь-кого іншого... Леонід МІЛІЩУК, Володимир КАЛИТЕНКО.
