Незважаючи на роз’яснення офіційних представників Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку з приводу порядку видачі віз та запобігання порушень, люд наш і далі дає себе дурити...
Незважаючи на роз’яснення офіційних представників Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку (які друкувалися і у “Волині”) з приводу порядку видачі віз та запобігання порушень, люд наш і далі дає себе дурити. Візи, які видаються безкоштовно, шахраї біля консульства пропонують за валюту. І бажаючих заплатити за те, аби не гаяти часу в чергах, знаходиться чимало. Ми до подібних речей, схоже, звикли й не дивуємось з такого “бізнесу”. А от іноземців, в тому числі й найближчих сусідів з Польщі, він шокує. 19 червня 2004 року в польському журналі “Політика” було надруковано матеріал журналістки Ягенки Вільчак про криміногенну ситуацію навколо отримання віз до Польщі у Луцьку. Ця публікація й стала інформаційним приводом для чергового засідання прес-клубу Луцького міськвиконкому, в якому взяли участь заступник міського голови Луцька Сергій Тарасюк, начальник Луцького МВ УМВСУ в області Микола Гатанюк, виконуючий обов’язки начальника відділу паспортної , еміграційної і реєстраційної роботи Луцького МВ УМВСУ в області Анатолій Шумік, начальник управління житлово-комунального господарства Луцького міськвиконкому Тетяна Семенюк та начальник ЖКП № 1, на території якого знаходиться консульство, Олександр Закревський. Керівники структур, які відповідають за порядок “на підходах” до консульства, факти, викладені польською журналісткою, не спростовували, але й не підтверджували. Говорили про те, що ситуація вивчається, аналізується, що буде вжито заходів, аби захистити імідж Луцька, адже добра слава міста — важливий елемент інвестиційної привабливості регіону. — За останніх шість тижнів ми мали 12 візитів офіційних представників західних держав, потенційних партнерів у сфері бізнесу. Є цікаві пропозиції, спільні проекти. Скажімо, незабаром на базі “Волтексу” (шовкового комбінату) буде відкрито спільне польсько-українське підприємство. Із загальної кількості інвестицій, які працюють у місті, 30 відсотків — польські, і майже 50 відсотків спільних підприємств є українсько-польськими. Міська влада зробить усе, щоб імідж Луцька був позитивним,— запевнив заступник міського голови Сергій Тарасюк. Він розповів, що уже розроблено комплексний проект реконструкції прилеглої до Генерального консульства території з облаштуванням автостоянок, будівництвом готелю, озелененням тощо. Міська влада поставила перед правоохоронними органами вимогу ліквідувати криміногенні прояви на території довкола консульства. Ще у січні цього року, коли з’явилися перші скарги на шахрайські оборудки при отриманні віз, міський голова давав відповідні доручення, однак це подіяло мало. За словами начальника Луцького МВ УМВСУ в області Миколи Гатанюка, з початку року було затримано 18 осіб за різні правопорушення, з них 8 притягнуто до адміністративної відповідальності. Штраф у 51 гривню шахраїв не лякає. А довести факти економічного злочину з їхнього боку міліції не вдавалося. Заперечував звинувачення на адресу працівників свого відділу, які, начебто, окрім виготовлення закордонних паспортів, надають ще й послуги з одержання віз, Анатолій Шумік. Та й Тетяна Семенюк говорила про те, що скарг на погане прибирання території довкола консульства тепер вже нема. Щоправда, дехто з журналістів того ж таки дня не полінувався і спробував провести власне міні-розслідування. Почули і скарги мешканців на те, що берег Стиру неподалік консульства перетворився на громадську вбиральню, і нарікання на інші незручності, створені чималим скупченням транспорту. Журналіста ловили за поли і пропонували свої послуги з одержання віз підприємливі молодики, а побачивши камеру, ледь не побили її. Навряд чи це були представники легальних фірм, які офіційно займаються такою діяльністю? Одне слово, підвищена увага з боку правоохоронних структур до території, прилеглої до консульства, була б дуже доцільною. Проте журналісти згадували живучість самодіяльних валютників-міняйл на порозі ЦУМу, з якими міліція безуспішно “бореться” вже з десять літ, і, здається, мало вірили оптимістичним заявам. Галина СВІТЛІКОВСЬКА.