А я не вірю!
Оприлюднення декларацій — не єдине, що останнім часом шокувало народ і викликало бурхливі дискусії в суспільстві
Євгенія СОМОВА,
редактор відділу соціального захисту газети «Волинь-нова»
Минулого тижня йому підкинули ще одну тему — призначення заступником міністра внутрішніх справ 24-річної Анастасії Дєєвої. Кандидатура, кажуть, не була погоджена з профільним віце-прем’єр-міністром із питань євроінтеграції. До того ж процедура призначення відбулася без конкурсу. Ситуація викликала неоднозначну реакцію українців, які розділилися на два табори. Перші підтримують «унікальну Настю» і пропонують дати шанс проявити себе в роботі, другі — не хочуть бачити на посаді заступника міністра, бо не знають, чим її заслужила.
«Не вірю!» — казав відомий театральний режисер, коли бачив непереконливу гру акторів. Я, звісно, не Станіславський, але теж не вірю, що вийде з цього призначення щось путнє. Хоч би як розхвалював свою підопічну Арсен Аваков — і професіонал, і комунікабельна, — він не переконав мене, що 24-річна дівчина справиться з обов’язками. І не лише тому, що надто молода для такої посади. В юної Насті великі амбіції, та вона не має досвіду, профільної освіти, не знає, як працює Міністерство внутрішніх справ, як його реформувати та інтегрувати в Європу. Для цього, вважаю, потрібно знати не лише специфіку роботи міністерства, а й міжнародне право і багато іншого, чого в приймальні першого заступника міністра внутрішніх справ Еки Згуладзе, де сиділа досі Настя, не навчать. Після кадрового скандалу українці очікували, що пан Аваков чи сама Дєєва розкажуть, за які ж такі досягнення їй дісталася висока посада, назвуть проекти, які вона реалізувала. Треба ж переконати народ у тому, що Настя — винятковий фахівець, якому можна довірити важливу ділянку роботи. Але Арсен Аваков мовчить, як риба, а його підопічна у пориві відвертості обмовилася, що в команді Згуладзе займалася пошуком уніформи для поліції, організацією тренінгів. Подібне, погодьтеся, можуть виконувати навіть випускники школи.
Здивував мене і сам Аваков, а точніше його коментар про призначення своєї заступниці, в якому зазначив, що кращої кандидатури, ніж Дєєва, не знайшов. А це вже прокол, пане міністр. Якщо то правда, то це свідчить про ваші кепські менеджерські здібності та нездатність підбирати і готувати кадри. Міністрові довелося захищати бідну Настю і від кпинів пересічних українців із приводу її еротичних знімків у соцмережах. Мовляв, усе це справа рук заздрісників, а ті, хто не задоволений кадровим рішенням, — ханжі й невдахи. Оце так! Та, думається, пан міністр чудово розуміє, що справа не в пікантних фото. Українців обурило, що претендентка на високу посаду свідомо обдурила їх (чи, може, хтось підказав), зазначивши в анкеті, що має 10 років стажу, необхідного для чиновника такого рангу. А зробила це раз, зробить і вдруге.
Якщо вірити Анастасії, то вона почала працювати (я б назвала це підробітком) із 14 років — підносила мікрофони учасникам ток–шоу. Потім була помічником у народних депутатів, у Міністерстві закордонних справ, займалася бізнесом… Словом, шукала себе дівчинка у різних сферах, поки не потрапила у приймальню Згуладзе. Але що б там не говорила сама Настя, необхідного досвіду роботи в неї немає, як і запису в трудовій книжці про 10 років стажу. Адже видають її громадянам України у 16 років. А якщо з’ясується, що заступниця міністра приписала собі стаж, то це вже кримінал. У Європі після подібного кар’єра чиновника закінчилася б і він пішов би у відставку, але ж не в нас.
