«Священик лікує душу, лікар — тіло, а суддя рятує долю»
У день професійного свята працівників судової системи держави в апеляційному суді Волинської області пройшли урочистості, на яких головними гостями були судді, котрі нещодавно пішли у відставку
Тамара ТРОФИМЧУК
ЩО Ж ДАЛО «ОЧИЩЕННЯ»?
У грудні в Україні традиційно відзначають День працівників суду. «Цьому святу вже шістнадцять років і можна видавати паспорт», – пожартувала начальник Територіального управління Державної судової адміністрації в області Наталія Коцирій. Щоправда, сказала це з ноткою суму в голосі. І це зрозуміло. Огульна критика суддів сьогодні, як ніколи, в моді. В очах громадськості служителів Феміди зробили винними в усіх проблемах, панацеєю від них назвали тотальне очищення системи. Суддям зі стажем запропонували піти на пенсію аби дати місце іншим, буцімто кращим. Судді пішли… Та недаремно кажуть, що шлях до пекла встелений добрими намірами. Те, що подавалось як радикальний бій корупції, наразі обернулося руйнуванням налагодженого механізму, очищенням системи не від корупціонерів, а від професіоналів. Бо ж у відставку подали найбільш авторитетні та досвідчені кадри.
Те, що подавалось як радикальний бій корупції, наразі обернулося руйнуванням налагодженого механізму, очищенням системи не від корупціонерів, а від професіоналів.
Однак, як сказав голова суду Петро Філюк, сталося те, що сталося, і сьогодні це вже історія. Якими б важкими не були часи, потрібно мати оптимізм і йти вперед, бо тільки так долаються труднощі. Час — найкращий суддя, він все розставить на свої місця. А поки що треба зосередитися на роботі, якої дуже багато. Адже внаслідок «очищення» з установи звільнилося 12 суддів, тож навантаження на тих, хто залишився, зросло утричі. Коли вакантні місця займуть нові кадри — нікому не відомо. Тому судді працюють у режимі «зрання до смеркання», а люди чекають розгляду своїх справ по кілька місяців. Такий наразі результат «реформування» системи.
Своїх працівників апеляційна інстанція області не забуває. І першим свідченням цього стала поява громадської організації «Ветерани судових органів Волинської області», яку очолив колишній заступник голови апеляційного суду Олександр Фідря. Поки що вона єдина в країні. Іншим проявом уваги до колег «по цеху» стало особливе, абсолютно не схоже на попередні роки, відзначення професійного свята. Його організатори приготували мистецькі сюрпризи, які здивували і розчулили. Власне, апеляційний суд Волинської області і раніше був не тільки установою звершення правосуддя, а й місцем, де шанують традиції, дбають про моральність та духовність. І все ж цьогорічний День працівників суду перевершив усі попередні своєю оригінальністю.
ПРИЙШЛИ В ГОСТІ… З ПІСНЕЮ
Першим яскравим моментом свята стала виставка вишитих робіт, які своїми руками створили працівниці установи. Зокрема, 12 із майже 40 чудових картин експозиції виконала суддя у відставці Людмила Веремчук. Її ікони, пейзажі, портрети, без перебільшення, заворожують. Майстерне поєднання кольорів, їх плавний перехід створюють враження не вишитих робіт, а малярських творів. Дивлячись на полотна здалеку, не віриться, що виконані вони не фарбами, а нитками. «Найважче передати перехід одного кольору в інший. Це дуже клопітка робота — сто хрестиків на одному сантиметрі. Ось цю картину я вишивала 8 місяців, ще коли працювала суддею», — розповіла Людмила Миколаївна.
Наступною родзинкою свята стала поява у залі заслуженого народного ансамблю пісні і танцю «Колос» із Торчина. З трудовим колективом апеляційної інстанції області його пов’язує давня міцна дружба. Судді та працівники апарату — щирі шанувальники творчості ансамблю, який пропагує народну пісню і національну культуру, часто бувають на його концертах. Тож у день професійного свята артисти з Торчина зробили жест у відповідь і завітали в апеляційний суд із піснею. Їхній натхненний виступ, теплі слова керівника, народного артиста України Олександра Огородника засвідчили щиру повагу людей мистецтва до охоронців закону, розуміння місії, яку вони виконують у суспільстві.
Про третю родзинку свята розповів присутнім митрополит Волинський і Луцький УПЦ КП Михаїл. Владика повідомив про добру справу, яку суддівська спільнота області на чолі з Петром Філюком зробила для вічності. Своїм коштом реставрувала пам’ятник на могилі голови Луцького окружного суду Івана Десницького. Він похований біля Свято-Троїцького кафедрального собору у центрі міста, що саме по собі вже є великою рідкістю. Адже поблизу найбільших церков, як правило, знаходять вічний спочинок тільки єпископи або дуже відомі люди. Суддя Десницький, очевидно, був саме таким, якщо у свій час його поховали поряд із Божим храмом, а колеги через півтора століття повважали за потрібне оновити надгробок.
Були на святкуванні й традиційні, але від того не менш урочисті моменти. Почесне звання «Заслужений юрист України» отримала суддя у відставці Наталія Матвієнко. Старший секретар суду Алла Собчук нагороджена відзнакою Президента — ювілейною медаллю «25 років Незалежності України». Ряд працівників апарату за сумлінну роботу відзначені грамотами та подяками голови апеляційного суду області і Державної судової адміністрації. До тих, хто залишився працювати після «очищення», з напутніми словами звернулися ветерани судової системи. Особливо влучно прозвучали слова про те, із чого почалося зібрання: «Священик лікує душу, лікар — тіло, а суддя рятує долю. Відновіть довіру до суду».
