ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ ВОЛИНСЬКОГО ДЕПУТАТА - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.95 € 31.99

ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ ВОЛИНСЬКОГО ДЕПУТАТА

Про основні підсумки чергової сесії Верховної Ради та про свої законодавчі ініціативи розповідає народний депутат Борис Загрева

Щойно завершилася чергова сесія Верховної Ради України, яка протягом останніх двох тижнів своєї роботи спромоглася прийняти ряд важливих для життя країни законів. Активну участь у розробці цих законів і їх прийнятті взяв народний депутат України Борис Загрева. Про це, а також про основні підсумки сесії Борис Юхимович розповів журналісту “Волині”.

— Борисе Юхимовичу, ви, як стало відомо, вагомо приклали руку до закону, що стосується однієї з болючих проблем наших освітян. Конкретизуйте, будь ласка, що це за закон, як він розроблявся.
— Закон цей називається “Про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57-ою Закону України про освіту». Було три проекти цього закону. Співавтором одного з них разом з народними депутатами України Костенком, Осадчим, Ющенком був і я. Були ще проекти, запропоновані головою Комітету з питань освіти Ніколаєнком і депутатами від СДПУ(о) Воюшем і Шуфричем. При голосуванні в першому питанні найбільше голосів здобув проект Воюша—Шуфрича. Але при розгляді у другому читанні були прийняті всі поправки, які внесли Осадчий і я. А це важливі поправки, які характеризують зміст і суть саме нашого законопроекту. Тож закон набув таких рис, за які ми й боролися.
— А в чому суть ваших поправок?
— Окрім основних видів соціальних виплат, вдалося позитивно вирішити ще ряд проблем, важливих для освітян. Зокрема, ми в законі передбачали, що будуть компенсуватися ті кошти і виплати, які повинні виплачуватися місцевими органами самоврядування за рішенням судів — вони тепер будуть компенсовуватися з державного бюджету. Ми змогли відновити всі соціальні гарантії, які передбачаються 57-ою статтею в повному обсязі, а не так половинчато, як пропонували Воюш і Шуфрич. Важливим моментом є те, що ми відновлюємо соціальні гарантії всім без винятку працівникам освіти на селі, чого теж не було у Воюша—Шуфрича. Врешті-решт повинен сказати, що тепер саме за нашою поправкою передбачається виплата кредиторської заборгованості, яка виникла у зв’язку з тим, що кілька років підряд призупинялася дія п’ятдесят сьомої статті. Ця виплата здійснюватиметься щомісячно разом з виплатою заробітної плати. І що важливо — статтею 6 нового закону передбачено, що ставки зарплати освітянам повинні бути приведені у відповідність до вимог закону відразу після його вступу в дію. Крім того, тим працівникам освіти, які за цей час, коли призупинялася дія 57-ої статті, вийшли на пенсію без виплат, передбачених цією статтею, будуть компенсовані ці виплати і вони матимуть право на перерахунок пенсій.
— Що дає цей закон волинським педагогам?
— Дає можливість вимагати у Кабінету Міністрів збільшити ставки відповідно до вимог 57-ої статті. Ми будемо вимагати і слідкувати за тим, щоб вже в цьому році було розпочато передбачені законом виплати на компенсацію заборгованості, коли уряд штучно призупиняв дію цієї статті. Якщо закон виконуватиметься, то реально збільшиться зарплата освітян, відновляться їхні пільги, а значить зросте їх добробут і охочіше йтимуть працювати на село молоді педагоги.
— У розробці ще яких новоприйнятих законів ви брали участь?
— Я брав участь у розробці законів “Про молоко і молокопродукти”, “Про м’ясо і м’ясопродукти”. Це важливі закони, адже ми постійно чуємо нарікання на низькі закупівельні ціни на молоко. У законі передбачено встановлення мінімальної ціни, тієї межі, нижче якої переробник, який закуповує молоко (як і м’ясо), не може вже опускатися. Потрібно передбачити, скільки може бути вироблено продукції, скільки її може бути спожито, скільки відправлено на експорт. Це дасть змогу встановити стабільну ціну, яка б свавільно не стрибала і не було таких контрастів між закупівельною ціною взимку і влітку. Я запропонував, щоб уряд вчасно вносив пропозиції, які б змогли розглянути Комітет з питань бюджету і Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин, і якщо потрібно, в певних регіонах передбачити дотації. Закони мають стимулювати виробництво молока і молокопродуктів, м’яса і м’ясопродуктів.
— Отже, Верховна Рада, коли захоче, може дружно працювати?
— Так, але коли не йдеться про політичні інтереси влади. Як я можу спокійно спостерігати, коли «новий» законопроект 4180 з політичної реформи, направлений до Конституційного суду, майже ідентичний законопроекту 4105, який раніше відхилила Верховна Рада. Ми були готові підтримати зміни до Конституції, але насамперед ті, які збільшують повноваження місцевого самоврядування. В законопроекті 3207, який ми пропонували підтримати, передбачалося, що замість обласних і райдержадміністрацій відновити виконкоми обласних і районних рад, як виконавчі органи ради, а голові адміністрації чи представнику Президента залишити повноваження контролю за дотриманням місцевим самоврядуванням законів, Конституції і надати йому право вето, коли приймаються рішення, які суперечать Конституції чи законам. Але наші пропозиції не підтримали ні комуністи, ні соціалісти, ні більшість. Та я гадаю, що проект, направлений до Конституційного суду, восени не буде підтриманий Верховною Радою.
— Але ж депутати від більшості і телеканали звинувачували депутатів від «Нашої України», що вони не голосували і за проект 3207?
— Бо перед тим, як проект мав бути поставлений на голосування, проводили засідання погоджувальної ради, ми спілкувалися з депутатами інших фракцій і переконалися, що наш законопроект не буде підтриманий більшістю і не має шансів для проходження. Так і вийшло. За нього проголосувала саме така частина депутатів від більшості, яка не давала змоги, щоб цей проект був направлений до Конституційного суду. По-друге, ми наполягали, щоб законопроект 3207 голосували восени. Бо коли він проголосований на цій сесії, то його вже не маємо права розглядати на наступній. Тепер саме така ситуація.
— Що ви вважаєте головним досягненням Верховної Ради на сесії, яка щойно закінчилася?
— Ми казали, що уряд приховав як мінімум 10 мільярдів гривень у дохідній частині — коштів, які мали розподілятися через державний бюджет. І уряд підтвердив, що таки приховувалися 6 мільярдів, погодившись на зміни до дохідної і видаткової частини. І тепер уряд мусить знайти ще 3—3,5 мільярда гривень, аби виконати новий закон, що стосується освіти.
І ще один важливий момент її, що тепер вже чотири комітети — профільні — з питань регламенту, а також правовий і комітети з питань боротьби із організованою злочинністю і корупцією і з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності — розглянули подання Генпрокуратури по Юлії Тимошенко і постановили повернути Генпрокурору, щоб він направив їх до суду, аби суд міг підтвердити — є вина Юлії Тимошенко чи немає? Ми ще минулої осені пропонували, аби спочатку її вину, згідно Конституції, визнав суд, і якщо потрібно, звернувся до Верховної Ради з приводу того, щоб дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності. Бо ж у поданнях Генеральної прокуратури немає жодних підтверджень її вини.
Дуже важливим для Волині, зокрема, я вважаю, прийняття в першому читанні Лісового кодексу. Я вноситиму туди ряд поправок. Зокрема, потрібно, на мій погляд, передати обласним радам, а не держадміністраціям право надавати ділянки, лісові масиви для насаджень, розробки і т.д. А взагалі цей кодекс дуже прогресивний і має значно упорядкувати становище з лісовим господарством і в нашому регіоні. Тобто, Верховна Рада довела, що вона реально прагне поліпшити стан справ в усіх галузях, і в освіті, а також із бюджетом та дотриманням Конституції і законності.
Інтерв’ю взяв Володимир ЛИС.