ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ ВОЛИНСЬКОГО ДЕПУТАТА

Щойно завершилася чергова сесія Верховної Ради України, яка протягом останніх двох тижнів своєї роботи спромоглася прийняти ряд важливих для життя країни законів. Активну участь у розробці цих законів і їх прийнятті взяв народний депутат України Борис Загрева. Про це, а також про основні підсумки сесії Борис Юхимович розповів журналісту “Волині”.

— Борисе Юхимовичу, ви, як стало відомо, вагомо приклали руку до закону, що стосується однієї з болючих проблем наших освітян. Конкретизуйте, будь ласка, що це за закон, як він розроблявся.
— Закон цей називається “Про реструктуризацію заборгованості з виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, передбачених статтею 57-ою Закону України про освіту». Було три проекти цього закону. Співавтором одного з них разом з народними депутатами України Костенком, Осадчим, Ющенком був і я. Були ще проекти, запропоновані головою Комітету з питань освіти Ніколаєнком і депутатами від СДПУ(о) Воюшем і Шуфричем. При голосуванні в першому питанні найбільше голосів здобув проект Воюша—Шуфрича. Але при розгляді у другому читанні були прийняті всі поправки, які внесли Осадчий і я. А це важливі поправки, які характеризують зміст і суть саме нашого законопроекту. Тож закон набув таких рис, за які ми й боролися.
— А в чому суть ваших поправок?
— Окрім основних видів соціальних виплат, вдалося позитивно вирішити ще ряд проблем, важливих для освітян. Зокрема, ми в законі передбачали, що будуть компенсуватися ті кошти і виплати, які повинні виплачуватися місцевими органами самоврядування за рішенням судів — вони тепер будуть компенсовуватися з державного бюджету. Ми змогли відновити всі соціальні гарантії, які передбачаються 57-ою статтею в повному обсязі, а не так половинчато, як пропонували Воюш і Шуфрич. Важливим моментом є те, що ми відновлюємо соціальні гарантії всім без винятку працівникам освіти на селі, чого теж не було у Воюша—Шуфрича. Врешті-решт повинен сказати, що тепер саме за нашою поправкою передбачається виплата кредиторської заборгованості, яка виникла у зв’язку з тим, що кілька років підряд призупинялася дія п’ятдесят сьомої статті. Ця виплата здійснюватиметься щомісячно разом з виплатою заробітної плати. І що важливо — статтею 6 нового закону передбачено, що ставки зарплати освітянам повинні бути приведені у відповідність до вимог закону відразу після його вступу в дію. Крім того, тим працівникам освіти, які за цей час, коли призупинялася дія 57-ої статті, вийшли на пенсію без виплат, передбачених цією статтею, будуть компенсовані ці виплати і вони матимуть право на перерахунок пенсій.
— Що дає цей закон волинським педагогам?
— Дає можливість вимагати у Кабінету Міністрів збільшити ставки відповідно до вимог 57-ої статті. Ми будемо вимагати і слідкувати за тим, щоб вже в цьому році було розпочато передбачені законом виплати на компенсацію заборгованості, коли уряд штучно призупиняв дію цієї статті. Якщо закон виконуватиметься, то реально збільшиться зарплата освітян, відновляться їхні пільги, а значить зросте їх добробут і охочіше йтимуть працювати на село молоді педагоги.
— У розробці ще яких новоприйнятих законів ви брали участь?
— Я брав участь у розробці законів “Про молоко і молокопродукти”, “Про м’ясо і м’ясопродукти”. Це важливі закони, адже ми постійно чуємо нарікання на низькі закупівельні ціни на молоко. У законі передбачено встановлення мінімальної ціни, тієї межі, нижче якої переробник, який закуповує молоко (як і м’ясо), не може вже опускатися. Потрібно передбачити, скільки може бути вироблено продукції, скільки її може бути спожито, скільки відправлено на експорт. Це дасть змогу встановити стабільну ціну, яка б свавільно не стрибала і не було таких контрастів між закупівельною ціною взимку і влітку. Я запропонував, щоб уряд вчасно вносив пропозиції, які б змогли розглянути Комітет з питань бюджету і Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин, і якщо потрібно, в певних регіонах передбачити дотації. Закони мають стимулювати виробництво молока і молокопродуктів, м’яса і м’ясопродуктів.
— Отже, Верховна Рада, коли захоче, може дружно працювати?
— Так, але коли не йдеться про політичні інтереси влади. Як я можу спокійно спостерігати, коли «новий» законопроект 4180 з політичної реформи, направлений до Конституційного суду, майже ідентичний законопроекту 4105, який раніше відхилила Верховна Рада. Ми були готові підтримати зміни до Конституції, але насамперед ті, які збільшують повноваження місцевого самоврядування. В законопроекті 3207, який ми пропонували підтримати, передбачалося, що замість обласних і райдержадміністрацій відновити виконкоми обласних і районних рад, як виконавчі органи ради, а голові адміністрації чи представнику Президента залишити повноваження контролю за дотриманням місцевим самоврядуванням законів, Конституції і надати йому право вето, коли приймаються рішення, які суперечать Конституції чи законам. Але наші пропозиції не підтримали ні комуністи, ні соціалісти, ні більшість. Та я гадаю, що проект, направлений до Конституційного суду, восени не буде підтриманий Верховною Радою.
— Але ж депутати від більшості і телеканали звинувачували депутатів від «Нашої України», що вони не голосували і за проект 3207?
— Бо перед тим, як проект мав бути поставлений на голосування, проводили засідання погоджувальної ради, ми спілкувалися з депутатами інших фракцій і переконалися, що наш законопроект не буде підтриманий більшістю і не має шансів для проходження. Так і вийшло. За нього проголосувала саме така частина депутатів від більшості, яка не давала змоги, щоб цей проект був направлений до Конституційного суду. По-друге, ми наполягали, щоб законопроект 3207 голосували восени. Бо коли він проголосований на цій сесії, то його вже не маємо права розглядати на наступній. Тепер саме така ситуація.
— Що ви вважаєте головним досягненням Верховної Ради на сесії, яка щойно закінчилася?
— Ми казали, що уряд приховав як мінімум 10 мільярдів гривень у дохідній частині — коштів, які мали розподілятися через державний бюджет. І уряд підтвердив, що таки приховувалися 6 мільярдів, погодившись на зміни до дохідної і видаткової частини. І тепер уряд мусить знайти ще 3—3,5 мільярда гривень, аби виконати новий закон, що стосується освіти.
І ще один важливий момент її, що тепер вже чотири комітети — профільні — з питань регламенту, а також правовий і комітети з питань боротьби із організованою злочинністю і корупцією і з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності — розглянули подання Генпрокуратури по Юлії Тимошенко і постановили повернути Генпрокурору, щоб він направив їх до суду, аби суд міг підтвердити — є вина Юлії Тимошенко чи немає? Ми ще минулої осені пропонували, аби спочатку її вину, згідно Конституції, визнав суд, і якщо потрібно, звернувся до Верховної Ради з приводу того, щоб дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності. Бо ж у поданнях Генеральної прокуратури немає жодних підтверджень її вини.
Дуже важливим для Волині, зокрема, я вважаю, прийняття в першому читанні Лісового кодексу. Я вноситиму туди ряд поправок. Зокрема, потрібно, на мій погляд, передати обласним радам, а не держадміністраціям право надавати ділянки, лісові масиви для насаджень, розробки і т.д. А взагалі цей кодекс дуже прогресивний і має значно упорядкувати становище з лісовим господарством і в нашому регіоні. Тобто, Верховна Рада довела, що вона реально прагне поліпшити стан справ в усіх галузях, і в освіті, а також із бюджетом та дотриманням Конституції і законності.
Інтерв’ю взяв Володимир ЛИС.