ЩО ПРОПОНУЄ БІРЖА ПРАЦІ

Репортаж із засідання прес-клубу реформ
Про активну політику державної служби зайнятості на ринку праці журналістам розповідали директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук та директор Нововолинського міського центру зайнятості Євгенія Піковець. У засіданні брали участь також представники Локачинського, Ратнівського та Іваничівського районних центрів зайнятості, керівники підрозділів обласного центру зайнятості. Про інтерес засобів масової інформації до теми засідання свідчило те, що на нього прибули журналісти і обласних видань, радіо, телекомпаній, і районних газет.

‘ПОСАГ’ ДЛЯ БЕЗРОБІТНИХ
Тепер працівники центрів зайнятості запровадили приємні для роботодавців новації. І потрібного спеціаліста “насватають”, і запроваджено заохочення для тих, хто створює додаткові робочі місця. У цьому випадку за кожним працевлаштованим безробітним дають “посаг” — дотацію з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Р.Кучмук: — Сьогодні пріоритетним показником для нашої служби є рівень працевлаштування. У нашій області один з найвищих рівнів зайнятості населення — 63,9 відсотка (по Україні — 65) і водночас високий рівень безробіття — 12,1 відсотка (по Україні — 9,1). За останній час простежуємо позитивні тенденції на ринку праці: зменшується кількість вивільнених працівників з підприємств, установ та організацій, якщо торік у січні-червні “за бортом” опинилися 2200 осіб, то цього року — 1500; збільшується кількість вакансій, на 1 липня ми мали їх майже три тисячі. Зменшилося навантаження незайнятого населення на одну вакансію і становить тепер 10 осіб, хоч донедавна було 15—17 осіб. Радує, що на чверть зросли, порівняно з відповідним періодом минулого року, надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Рівень працевлаштування на 1 липня у нас становив 28,2 відсотка, в той час як по Україні цей показник, що є основним в оцінці ринку праці, 22,9 відсотка, у Львівській області — 16,3, Тернопільській —17,4, Рівненській — 18,3 відсотка.
Є.Піковець: — Був період, коли Нововолинськ називали вмираючим містом, але із створенням зони спеціального режиму інвестиційної діяльності воно ожило. З 2001 року у Нововолинську створено 1480 робочих місць, росте кількість вакансій, причому вони підкріплені заробітною платою, яка регулярно виплачується.
— Відомо, що виділялися кошти на створення робочих місць для звільнених шахтарів, але, кажуть, вони пішли не за призначенням?
Є.Піковець: — У Нововолинську закрито шість шахт, внаслідок чого втрачено три тисячі робочих місць. Була постанова уряду про створення нових робочих місць для вивільнених шахтарів, але коштів не виділили. Тепер з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування надійшли кошти на створення 179 нових робочих місць на шести підприємствах, які пройшли за конкурсним відбором. Але ці гроші можуть бути використані лише для працевлаштування шахтарів. А шахтарі, оскільки з моменту закриття шахт пройшло п’ять-сім років, на обліку в центрі зайнятості вже майже не стоять. Потрібно внести корективи до постанови, щоб можна було використати згадані кошти.
— Роботодавці нерідко приховують вакансії, побоюючись, що, звернувшись у службу зайнятості, не матимуть права вибору.
Р.Кучмук: — Якраз навпаки. У нас є база даних, де внесені всі можливі претенденти на ту чи іншу посаду, і кожен роботодавець може вибирати. Організовуємо ярмарки вакансій, щоб у живому спілкуванні люди могли з’ясувати усі питання. В такому випадку роботодавець менше ризикує взяти не того працівника. Пропонуємо також таку послугу, як стажування. Запроваджено і дотування роботодавців з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття при працевлаштуванні безробітних на створені додаткові робочі місця. Цією послугою в області користується понад тисяча роботодавців, працевлаштовано на нові робочі місця майже 1500 безробітних, виплачено понад три мільйони гривень дотацій.
РОБОТА — НЕ ВОВК, В ЛІС НЕ ВТЕЧЕ
Таку позицію нерідко займають деякі сьогоднішні безробітні, яких цілком влаштовує їхній статус. Навіщо шукати роботу, якщо можна користуватись субсидіями, допомогою від держави? Хоч і не дуже багато перепадає, але ж дармівщина.
Р.Кучмук: — Часто причиною того, що люди не зацікавлені у працевлаштуванні, є їхні споживацькі настрої. І головне навіть не те, що, перебуваючи на обліку в центрах зайнятості, вони отримують впродовж семи місяців по 112 гривень гарантованої допомоги (такими є середні показники розміру допомоги та терміну перебування на обліку), а право на соціальні пільги: допомогу на дітей, субсидії.
Є.Піковець: — Нещодавно ми у Нововолинську проводили ярмарок для безробітних, які мають будівельні професії. Прийшли місцеві роботодавці, приїхали представники з “Київміськбуду”. Ми запросили понад сотню безробітних будівельників. І як було прикро, коли зовсім мало з них взяли направлення на роботу.
— Відомі випадки, коли люди із статусом безробітних нелегально працюють, найчастіше — на ринку. Яких заходів можете вжити, якщо такий факт вдасться довести?
Р.Кучмук: — Такі випадки бувають. Іноді безробітні виправдовуються, що, мовляв, вони просто придивляються до нової роботи, випробовують себе в новій ролі. Ми кажемо, що можна шукати роботу офіційно, законно, наприклад, оформивши стажування у того підприємця, який використовує найману працю. Через службу зайнятості за рік проходить понад 80 тисяч людей. У нас у штаті в центрах зайнятості 350 працівників. Встежити за кожним безробітним неможливо. Якщо вдається довести, що безробітний працює і приховує доходи, тоді знімаємо його з обліку.
— Побутує думка, що високооплачувану престижну роботу можна одержати лише по блату. Чи можете це спростувати?
Р.Кучмук: — У нас служба зайнятості повністю комп’ютеризована. Єдина інформаційно-аналітична система роботи з безробітними дає змогу вилучити людський фактор з системи працевлаштування. Комп’ютери фіксують надходження вакансій, тому приховати вигідні, “лакомі” нема змоги. Ми працюємо прозоро і відкрито. Звичайно, добрі вакансії більш як на дві години не затримуються, їх відразу ж розбирають. Є і у нашій області високооплачувані вакансії, наприклад, потрібні менеджери, бухгалтери, інженери, будівельники, зарплату пропонують від однієї до двох тисяч гривень.
ПРІОРИТЕТИ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ
За родом своєї діяльності працівники центрів зайнятості мусять бути і психологами, і вихователями, і консультантами. Особливого підходу вимагає робота з молоддю, інвалідами, людьми, які хочуть започаткувати власний бізнес.
Р.Кучмук: — На Волині, як і у Севастополі, — один з найвищих рівнів безробіття серед молоді до 28 років. Якщо по Україні цей показник становить 22,4 відсотка, то у нас — 28,2 відсотка. Майже три тисячі випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів не знайшли себе в роботі, або роботи для себе. Найвищі показники молодіжного безробіття в містах області та в Іваничівському районі.
— Складається враження, що підготовка спеціалістів відбувається стихійно. Чи є механізми впливу на цей процес?
Р.Кучмук: — На жаль, в Україні нема структури, яка б відстежувала, скільки і яких кадрів готують вузи, регулювала цей процес. Навчальні заклади, одержавши ліцензії на підготовку спеціалістів певного профілю, “штампують” їх, не задумуючись над проблемами працевлаштування.
Є.Піковець: — Прикро, що і сама молодь не зацікавлена у працевлаштуванні. Іноді випускники шкіл приходять з мамами, які просять поставити їхніх дітей на облік в службу зайнятості, щоб одержати субсидії. Ми тепер серйозно взялися за профорієнтаційну роботу з старшокласниками, щоб молоді люди швидше могли визначитись з вибором професії.
— Тепер безробітним виділяють гроші на відкриття власної справи. Чи контролюєте те, як вони використовуються?
Р.Кучмук: — При центрах зайнятості є комісії, які розглядають представлені бізнес-плани і приймають рішення щодо них. Цього року взяли допомогу на відкриття власної справи 1346 громадян, з них лише 15 було таких, хто витратив кошти не за призначенням. Далі вони вже не можуть сподіватись на допомогу центрів зайнятості. А у переважній більшості наші початкуючі підприємці більш-менш успішно працюють, надають побутові послуги, реалізовують товари, виготовляють меблі, столярні вироби і т.д.
— На селі люди мають по гектару, а то й по два землі, але вважаються безробітними. Хіба це правильно?
Р.Кучмук: — Зараз згідно із Законом про особисте селянське господарство впорядковуємо статус громадян, які господарюють на селі. Загалом на обліку в центрах зайнятості перебувають 16, 4 тисячі безробітних селян, що становить понад 54 відсотки загальної кількості безробітних. Цього року 256 осіб розпочали підприємницьку діяльність на селі.
— Чи вдається вирішувати проблеми працевлаштування інвалідів?
Є.Піковець: — Налагодили співпрацю з управлінням соціального захисту, з Фондом інвалідів. Торік 36 інвалідів у Нововолинську одержали можливість працювати. У лютому ми провели “круглий стіл” з проблем працевлаштування інвалідів. Чимало питань, які порушували люди з особливими потребами, вдалося вирішити.
Р.Кучмук: — У кожному центрі зайнятості є куточки, де міститься інформація про вакансії для інвалідів. Підприємства тепер ідуть нам назустріч, створюють робочі місця для цєї категорії наших клієнтів.
— Кажуть, що найстрашніший вид безробіття — коли не працює голова. Як дбаєте про те, щоб навчити людей самостійно знаходити свою нішу на ринку зайнятості?
Р.Кучмук: — Намагаємось донести людям інформацію про те, що кожен може самореалізуватись, але для цього треба докласти зусиль. Є можливість з допомогою служби зайнятості підвищити кваліфікацію, здобути нову професію. А головне — бажання працювати.
Репортаж вела Галина СВІТЛІКОВСЬКА.