Здобуття нашим народом волі, проголошеної Актом про незалежність України, – цілком об’єктивна, історична закономірність, вінець та довершення всіх попередніх спроб вибудови Української державності. У ній – торжество історичної справедливості, здійснення одвічної і найбільшої мрії усіх поколінь українського народу....
Здобуття нашим народом волі, проголошеної Актом про незалежність України, – цілком об’єктивна, історична закономірність, вінець та довершення всіх попередніх спроб вибудови Української державності. У ній – торжество історичної справедливості, здійснення одвічної і найбільшої мрії усіх поколінь українського народу. Осягаючи цей історичний шлях, ми згадуємо геніальне пророцтво нашого Кобзаря, великого Тараса Шевченка: “в своїй хаті своя правда, і сила, і воля”, звертаємося до видатних державотворців Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Данила Галицького, Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Михайла Грушевського, усіх борців за Українську державу. Дорога українського народу до волі вимощена життями десятків мільйонів співвітчизників – жертв монголо-ординської навали, козацьких війн, визвольних змагань січових стрільців, героїв Крут, невинних жертв голодоморів та фашистської окупації, жертовного героїзму воїнів Радянської Армії, учасників визвольних змагань, які виборювали волю та незалежність нашої держави, кладучи на вівтар її свободи найдорожче – своє життя. І попри всі трагедії й біди ми вижили і будуємо свою державу. Святкування незалежності дає нам привід для того, щоб ще раз відверто і вимогливо оцінити пройдене, обговорити напрямки та перспективи дальшого розвитку. Маємо пам’ятати й болючі уроки української історії – руйнівні наслідки отаманщини, революційної стихії безглуздого бунтівництва й насильства. Тричі Україна виборювала свою незалежність. Але незгода політиків, нездатність до конструктивної співпраці двічі коштувала Україні її державності. І цей наш досвід, який знав чимало блискучих злетів і трагічних поразок, незаперечно і неспростовно засвідчує, що перемоги здобувалися єднанням та орієнтацією на власні сили. Втретє, наприкінці ХХ століття, українським політикам вистачило мудрості, щоб не повторити ці помилки. За останні дванадцять років, що відділяють нас від Акта проголошення незалежності, суттєво змінилось українське суспільство, ми подолали великий і нелегкий шлях. Ми пройшли через економічну кризу, руйнацію соціальної інфраструктури, втрату ціннісних орієнтирів. Чимало помилок допускалося і у державотворчому процесі. Але ми не помилялись в головному – забезпечили в державотворенні реалізацію національної ідеї – розбудову і утвердження незалежної Української держави. За ці роки було сформовано державність, значно удосконалено інститути влади, реорганізовано економіку. Ми створили свою банківську і грошову систему, власну армію, структури правопорядку. Прийняли Конституцію України та інші необхідні державні атрибути. Важливою подією на шляху нашої державності стало ухвалення Верховною Радою 6 березня цього року Закону “Про Державний гімн України”, запропонований Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою. Найскладнішим комплексом проблем виявилося для нас реформування економіки України. Її структура не відповідала потребам розвитку самостійної держави, а головне – інтересам людини. До цього додалися прорахунки в процесі здійснення реформ у приватизації, надто завищені сподівання на зовнішню допомогу, відсутність національної гідності, гордості та патріотизму, єдності у суспільстві, що значно ускладнили подальший розвиток держави. Багато із нас виявилися тоді ще не підготовленими до праці в умовах ринку. Не готовими виявилися й окремі інститути держави, щоб у нових умовах забезпечити достойну якість життя всім і кожному. Необхідний був злам у свідомості і психології людей, зміна стереотипів мислення і життєвих установок. І цей злам ми поступово долаємо, все більше розуміючи, що Україна – це всі ми разом, що відповідальність за власну долю і за стан справ у державі лягає на кожного з нас. За роки незалежності Україна завоювала міжнародний авторитет. Вона активно інтегрується до європейських та євроатлантичних структур, одночасно розвиваючи добрі стосунки з сусідами, насамперед, із Росією, Польщею, поглиблює двосторонні взаємовигідні відносини з країнами різних континентів, висловила намір щодо приєднання до НАТО. Визнання України світовим співтовариством – це її участь і в миротворчих операціях у гарячих точках планети. У складі багатонаціональних стабілізаційних сил наша держава бере активну участь у післявоєнному облаштуванні Іраку. На якісно новий рівень виходять українсько-польські відносини. Їх тон задають президенти обох країн. Результатом цього є значне зростання двостороннього товарообігу між державами, яке сягнуло в минулому році 1,6 мільярда доларів. Розширюється і регіональне співробітництво. Волиняни з розумінням віднеслись до зустрічі Президентів України Леоніда Кучми та Польщі Олександра Кваснєвського у с. Павлівка Іваничівського району у зв’язку із заходами з нагоди 60-річчя трагічних подій на Волині, які у спільній заяві відзначили: “Сьогодні ми знаходимося ближче до правди, ближче один до одного – разом у об’єднаній Європі”. Україна може пишатися і тим, що свій нелегкий перебудовчий період пройшла без серйозних міжетнічних та міжконфесійних конфліктів. Їх відсутність – це результат виваженої, цілеспрямованої і послідовної державницької політики, яка проводиться нашим Президентом держави та урядом. Громадський мир – найбільша цінність в житті будь-якої країни. Людина та її статус у власній державі повинні бути пріоритетними у діяльності всіх владних структур. Тому й потрібно об’єднувати зусилля для його збереження. Це, у великій мірі, залежить як від керівника будь-якого рангу, так і від пересічного громадянина держави. Ми всі відповідальні за те, як живемо, і що діється навколо нас. Ведучи мову про наші здобутки за пройдені роки, ми не можемо обійти і актуальних питань сьогодення. Найголовнішим серед них є, безумовно, конституційна реформа, зініційована Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою. Основним її завданням є трансформація держави з президентсько-парламентської у парламентсько-президентську модель, подальше утвердження демократії, чіткий розподіл повноважень різних гілок влади і водночас – розмежування відповідальності кожної з них за управління суспільно-економічними і політичними процесами в країні. Підготовка політичної реформи стала важливим чинником активізації суспільно-політичного життя. До обговорення проекту реформи було залучено широкі верстви населення. Результати всенародного обговорення законопроекту, яке завершилося у травні ц.р., засвідчили про готовність українського народу до запропонованих Президентом конституційних змін. Отже, конституційна реформа - цілком реальна справа. А наявність окремих розбіжностей є закономірністю у процесі політичного реформування суспільства. Подаючи в парламент проект Закону “Про внесення змін до Конституції України”, глава держави зняв усі бар’єри, які б могли гальмувати процес конституційного реформування, розраховуючи на компроміс з народними депутатами. Однак, коли цього не сталося, він відкликав з Конституційного суду проект документа і при цьому зазначив: “Президентський законопроект ніколи не буде каменем спотикання, тому Президент України доручив вивчити правові аспекти відкликання свого законопроекту. Я відкликаю свій законопроект тому, що не хочу заганяти проблему в глухий кут”. Поки важко спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація далі. Однак незаперечним є те, що конституційна реформа назріла, що внесення змін до Конституції буде відповідати новим вимогам життя нашої держави, стане важливим засобом зміцнення конституційного ладу, прискорення економічних і соціальних перетворень у суспільстві, зміцнення дієвості влади. Роки, які минули після здобуття Україною незалежності, попри всі пережиті нами негаразди, прорахунки та упущення, підтверджують правильність обраного нами курсу на реформи, кардинальні ринкові перетворення, на демократичність і законність, на вирішення соціальних і економічних завдань, на будівництво сильної, багатої, процвітаючої Української держави. Підтвердження тому – стабільні і високі темпи економічного зростання нашої держави та області в останні роки. Вперше за роки незалежності повністю виконано бюджет. Урядом організовано автоматичне фінансування всіх соціальних видатків. Немає жодної копійки заборгованості з поточних виплат зарплат, пенсій, стипендій. Розпочато погашення боргів громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Підтверджують стабільність позитивних тенденцій розвитку і підсумки роботи промисловості Волинської області за сім місяців цього року. За цей період промисловими підприємствами виготовлено продукції на 970,6 млн. грн., що на 17,2 відсотка більше, ніж за відповідний період минулого року. У п’ятірку кращих промислових підприємств Волині входять: “Луцький автомобільний завод”, “Луцький підшипниковий завод”, “Електротермометрія”, “Волиньхолдінг”, підприємство “Луцьк-Фудз”. В області практично завершилось збирання ранніх зернових. Валовий збір збіжжя очікується на рівні минулого року. По 32 – 35 центнерів з гектара намолочено в господарствах Іваничівського, Горохівського, Луцького, Володимир-Волинського районів. Такі показники дозволять повністю забезпечити потребу регіону у продовольчому зерні та сортовому насінні для посіву під урожай 2004 року. Волиняни мають можливість продати за межі області майже 30 тисяч тонн насіння озимих. Завдяки рішучим діям уряду, місцевих органів виконавчої влади стабілізовано ціни на хліб та основні види продовольчих товарів. І вони поступово повертаються до травневого рівня. Є позитивні зрушення в діяльності малого підприємництва. У порівнянні з 2001 роком кількість діючих малих підприємств зросла на 417 одиниць і сьогодні становить 4148 підприємств. Малий бізнес забезпечує роботою близько 64 тисяч осіб, що становить майже 11 відсотків працездатного населення області. Помітно активізувалась зов-нішньо-економічна діяльність місцевих суб’єктів господарювання. За січень-травень нинішнього року ними було реалізовано експортно-імпортних операцій на суму 262 мільйони доларів США, що на 42 відсотки більше, ніж рік тому. Торгові відносини здійснювались з сімдесятьма країнами. Найбільшим партнером області залишається Російська Федерація. Експорт товарів у цю країну зріс на 60 відсотків. Сьогодні дуже важливо закріпити цей сталий характер економічного зростання, задіяти фактори і механізми, які стануть основою стабільного довгострокового розвитку нашої економіки. Принципово важливе значення для всіх без винятку аспектів сус-пільного життя має соціальна політика. Саме про це наголошувалося у щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради. Питання подолання бідності, безробіття та соціального захисту населення є одним з найважливіших в діяльності органів виконавчої влади та самоврядування. В поточному році заходами активної політики зайнятості охоплено близько 30 тисяч безробітних громадян. Працевлаштовано майже 18,4 тисячі чоловік. Рівень працевлаштування по області склав майже 29 відсотків (по Україні – 20). За рахунок усіх джерел фінансування створено 5769 нових робочих місць. Стабільне виконання доходної частини бюджету (а за сім місяців цей показник становить 107 відсотків) дало змогу забезпечити його соціальну спрямованість. У цьому році забезпечується 100 - відсоткове фінансування допомог малозабезпеченим сім’ям, сім’ям з дітьми та дітям-інвалідам й інвалідам з дитинства. Поступово підвищується рівень середньої заробітної плати. За перше півріччя цього року вона зросла, в порівнянні з відповідним періодом минулого року, на 24,9 відсотка і становить 328 гривень. Ми завжди пам’ятаємо: реформи потрібні не заради реформ. Головна їх мета – це турбота про людину та її сім’ю. На жаль, виїзні прийоми облдержадміністрації в районах, які започатковано в області, показують, що так поступають далеко не скрізь. Тому нам ще належить дуже багато зробити для зміцнення довіри громадян до влади. Будемо працювати і діяти так, щоб на всіх рівнях влади були люди, які своєю поведінкою, зримою і очевидною для народу, засвідчили б йому свою відданість, свою безкорисливість, готовність розділити з ним труднощі, повністю відповідали б за доручену ділянку роботи. Подальший наш поступ неможливий без утвердження в суспільстві духовності, вироблення нових підходів до розвитку освіти та науки, комп’ютеризації навчального процесу. Завдяки зусиллям органів виконавчої влади у школах області за останній рік поставлено 1167 сучасних комп’ютерів. На сьогодні ними забезпечені 310 загальноосвітніх закладів І-ІІІ ступенів із 338-ми. Позитивні результати досягнуті в наданні якісної освіти, в розвитку дитячої обдарованості. І як визнання цього – проведення на Волині кілька днів тому Всеукраїнського семінару з питань освіти. Однак, подальший розвиток галузі потребує істотної модернізації, удосконалення змісту навчання, виховання особистості нової формації з урахуванням реалій сьогодення, ліквідації дитячої безпритульності, захисту дітей. Чимало в області зроблено в галузі культури, національному відродженні. Волинський край став центром цілого ряду міжнародних фестивалів. 2003 рік оголошено в Україні роком культури, яким передбачено цілий ряд заходів з реалізації культурно-мистецьких проектів, охорони культурної спадщини, по-ліпшення умов творчої діяльності майстрів мистецтв та працівників культури. Приводиться до європейського рівня Музей Волинської ікони та літературно-меморіальний музей Лесі Українки у селі Колодяжне. Проте проблем у галузі культури є ще багато. Далеко незадовільною є матеріально-технічна база установ культури, забезпечення бібліотек книгами та періодичними виданнями, реформування оплати праці культпрацівників. Утвердженню в усіх сферах суспільного і духовного життя в регіоні активно сприяє церква. За роки незалежності багато зроблено для повернення їй належного місця у нашому суспільстві. За цей час збудовано 350 храмів та молитовних будинків, відреставровано більш як 200 культових споруд. І сьогодні приємно відзначити, що міжконфесійні та міжнаціональні стосунки на Волині є переважно толерантними і доброзичливими. Місцевими органами виконавчої влади і самоврядування значна увага приділяється удосконаленню рівня та якості медичного обслуговування населення. Завдяки вжитим заходам вдалося утримати основні показники здоров’я жителів краю, дещо знизити дитячу смертність. В останні роки практично всі лікувальні установи поповнились новою апаратурою, впроваджено сучасні методи надання кваліфікованої медичної допомоги. І тут невирішених питань є ще багато. Необхідно підвищити доступність та якість медичних послуг, провести поетапний перехід організацій первинної медико-санітарної допомоги на засади сімейної медицини, посилити заходи з попередження захворювань, впровадження здорового способу життя. Невирішені проблеми, демографічні дисбаланси, порушення екосистем та інше – вимагають від нас нового мислення, нової енергетики душ, нових політичних підходів, єдності і консолідації всіх прогресивних сил. Тому для подальшого успішного поступу шляхом розвитку, безумовно, має бути задіяний могутній чинник національної ідеї, її утвердження повинне стати одним з найважливіших завдань у державотворчому процесі. Необхідно донести до кожної молодої людини новий гуманістичний зміст української національної ідеї. Всебічно розкрити і показати, що незмінною її складовою є державна незалежність, розвинена національна гідність та самоповага, господарська дбайливість, чесність, порядність, патріотизм. Людина тільки з такими якостями здатна творити особисту долю, долю родини, нації, України. Бо добре відомо: поважають лише той народ і ту країну, які шанують і поважають самі себе, вірять у власні сили. То ж давайте частіше питати себе: “Що я зробив для України?”. Нині нагальна проблема не в показній, не гучній, але дієвій любові, у практичному патріотизмові. Вперше за тисячолітню історію Україна, як вільна держава, існує вже понад десятиліття. Але скільки ще треба зробити, аби вона стала такою, якою омріювали її наші предки, якою прагнемо бачити її ми! Український народ протягом віків пережив стільки буремних негараздів, стільки страждань, що заслужив право на незалежність, на гідну долю, право жити щасливо та комфортно у власній країні. Анатолій ФРАНЦУЗ, Герой України, голова обласної державної адміністрації.
