МЕЛОДІЇ МИРОСЛАВА СТЕФАНИШИНА
Мирослава Степановича Стефанишина немає потреби широко представляти. За нього промовляють його пісні, створені упродовж десятиліть...
Мирослава Степановича Стефанишина немає потреби широко представляти. За нього промовляють його пісні, створені упродовж десятиліть. Його знають як композитора, викладача, хормейстера, збирача фольклору, врешті-решт як голову Волинської організації Національної Ліги українських композиторів.
— Мирославе Степановичу, у вашому творчому доробку не один десяток збірок власних пісень, публікації творів у різних збірниках, аудіоальбоми. Здавалось би, творіть собі і далі, навіщо вам той клопіт — то об’єднання самодіяльних композиторів, то вже обласна організація Національної Ліги композиторів.
— Я бачив у різний час, відколи на Волині, а це десятки літ після Львівської консерваторії, дуже багато обдарованих людей, творців музики, пісні. І моїм щирим прагненням було допомогти їм вийти до людей з своїми піснями, музичними творами, об’єднати, якщо хочете — підставити своє плече, допомогти, звичайно не грошима, бо я їх, як й інші творчі люди, не маю, а порадою, підтримкою. Багато літ віддав об’єднанню самодіяльних композиторів. Вони ж мені довірили очолити вже Лігу композиторів.
Рік народження Ліги — 1997-й. Було нас тоді лише 10 чоловік. Доросли до 22-ох. Одразу після об‘єднання почали готуватись до творчого звіту, щоб показати все найкраще з творчого доробку. І хоч, звичайно, лучан у нас найбільше, все ж маємо членів Ліги з Маневич і Ковеля, Нововолинська і Торчина та й з інших районів.
— Вже четвертий раз звітували члени Ліги своїми піснями, музикою перед лучанами.
— Мене втішає те, що з кожним роком, з кожним творчим звітом і кількість творів, і їх жанрове різноманіття зростає, все більше колективів і окремих виконавців беруть твори членів Ліги до свого репертуару. На нашому ІV звітному концерті виступало 10 творчих колективів, а серед них і знаний та шанований у світі Волинський народний хор і 15 солістів. Як правило, це відомі люди — солісти обласної філармонії, обласного театру, знані та імениті. А це свідчить, що мої колеги творять такі пісні, таку музику, яку із задоволенням виконують не менш обдаровані співаки і музиканти.
— Зрозуміло, що всі члени очолюваної вами творчої організації — люди обдаровані, активні. Та все ж, певно, є серед них такі, кого б ви могли виділити?
— Мені б про кожного з нашої творчої організації хотілося б сказати добре слово. Вони того заслуговують. І все ж є колеги, що особливо радують моє серце своєю творчою активністю. Це Ярослав Найда і Геннадій Гусенцев, Анатолій Марценюк і Олександр Стадник, Мирослава Сточанська і Андрій Гордіюк, Микола Гнатюк і Анатолій Головань, Микола Безушкевич і Георгій Максименко та й чимало інших. Як правило, вони не обмежуються лише творенням музики, а й керують хорами, оркестрами, ансамблями, працюють з дітьми.
— Приємно, що пожвавилася видавнича діяльність членів Ліги, як це не важко фінансово, проводите і творчі вечори, що свідчить про активну роботу організації і вас як її голови.
— Дійсно, видавати пісенні твори важко. Держава на це грошей не дає, треба шукати спонсорів. І ми їх шукаємо. З 1997 року вийшло кілька моїх пісенних збірок. Це — “Пісенні узори”, “Співає школа”, “Пісня про Луцьк”. Нещодавно відбулася презентація книги “Життя в полоні музики й пісень”, де йдеться про мій життєвий, творчий шлях, про публікації в пресі, творчі колективи, з якими я працював. За цей же час побачили світ збірники пісень Ярослава Найди, Олександра Каліщука, відбулися цікаві творчі вечори шести членів Ліги. Готують до друку нові збірки Ярослав Найда, Мирослава Сточанська, інші мої колеги. Є вагомий творчий доробок. Але щоб його видати, на жаль, не мають ці обдаровані люди належних коштів. І якби не наші добрі помічники, безкорисливі спонсори, відверто кажучи, не було б і названих мною видань, і творчих вечорів.
Маємо немало гарних планів і задумів. Відзвітували перед лучанами і вже готуємось до наступного — V звіту десь через рік-два. На меті і видання нових пісенних збірників, і проведення творчих вечорів, зустрічей у колективах, звичайно ж, з новими творами.
Бесіду вела Наталка КАЛИНОВСЬКА.
— Мирославе Степановичу, у вашому творчому доробку не один десяток збірок власних пісень, публікації творів у різних збірниках, аудіоальбоми. Здавалось би, творіть собі і далі, навіщо вам той клопіт — то об’єднання самодіяльних композиторів, то вже обласна організація Національної Ліги композиторів.
— Я бачив у різний час, відколи на Волині, а це десятки літ після Львівської консерваторії, дуже багато обдарованих людей, творців музики, пісні. І моїм щирим прагненням було допомогти їм вийти до людей з своїми піснями, музичними творами, об’єднати, якщо хочете — підставити своє плече, допомогти, звичайно не грошима, бо я їх, як й інші творчі люди, не маю, а порадою, підтримкою. Багато літ віддав об’єднанню самодіяльних композиторів. Вони ж мені довірили очолити вже Лігу композиторів.
Рік народження Ліги — 1997-й. Було нас тоді лише 10 чоловік. Доросли до 22-ох. Одразу після об‘єднання почали готуватись до творчого звіту, щоб показати все найкраще з творчого доробку. І хоч, звичайно, лучан у нас найбільше, все ж маємо членів Ліги з Маневич і Ковеля, Нововолинська і Торчина та й з інших районів.
— Вже четвертий раз звітували члени Ліги своїми піснями, музикою перед лучанами.
— Мене втішає те, що з кожним роком, з кожним творчим звітом і кількість творів, і їх жанрове різноманіття зростає, все більше колективів і окремих виконавців беруть твори членів Ліги до свого репертуару. На нашому ІV звітному концерті виступало 10 творчих колективів, а серед них і знаний та шанований у світі Волинський народний хор і 15 солістів. Як правило, це відомі люди — солісти обласної філармонії, обласного театру, знані та імениті. А це свідчить, що мої колеги творять такі пісні, таку музику, яку із задоволенням виконують не менш обдаровані співаки і музиканти.
— Зрозуміло, що всі члени очолюваної вами творчої організації — люди обдаровані, активні. Та все ж, певно, є серед них такі, кого б ви могли виділити?
— Мені б про кожного з нашої творчої організації хотілося б сказати добре слово. Вони того заслуговують. І все ж є колеги, що особливо радують моє серце своєю творчою активністю. Це Ярослав Найда і Геннадій Гусенцев, Анатолій Марценюк і Олександр Стадник, Мирослава Сточанська і Андрій Гордіюк, Микола Гнатюк і Анатолій Головань, Микола Безушкевич і Георгій Максименко та й чимало інших. Як правило, вони не обмежуються лише творенням музики, а й керують хорами, оркестрами, ансамблями, працюють з дітьми.
— Приємно, що пожвавилася видавнича діяльність членів Ліги, як це не важко фінансово, проводите і творчі вечори, що свідчить про активну роботу організації і вас як її голови.
— Дійсно, видавати пісенні твори важко. Держава на це грошей не дає, треба шукати спонсорів. І ми їх шукаємо. З 1997 року вийшло кілька моїх пісенних збірок. Це — “Пісенні узори”, “Співає школа”, “Пісня про Луцьк”. Нещодавно відбулася презентація книги “Життя в полоні музики й пісень”, де йдеться про мій життєвий, творчий шлях, про публікації в пресі, творчі колективи, з якими я працював. За цей же час побачили світ збірники пісень Ярослава Найди, Олександра Каліщука, відбулися цікаві творчі вечори шести членів Ліги. Готують до друку нові збірки Ярослав Найда, Мирослава Сточанська, інші мої колеги. Є вагомий творчий доробок. Але щоб його видати, на жаль, не мають ці обдаровані люди належних коштів. І якби не наші добрі помічники, безкорисливі спонсори, відверто кажучи, не було б і названих мною видань, і творчих вечорів.
Маємо немало гарних планів і задумів. Відзвітували перед лучанами і вже готуємось до наступного — V звіту десь через рік-два. На меті і видання нових пісенних збірників, і проведення творчих вечорів, зустрічей у колективах, звичайно ж, з новими творами.
Бесіду вела Наталка КАЛИНОВСЬКА.