Сьогодні кожна більш-менш солідна “контора” обзавелась прес-службою. Дуже часто у такий спосіб чиновники прагнуть відгородитися від прискіпливих журналістів. Інший підхід до роботи прес-служби у міського голови Луцька...
Сьогодні кожна більш-менш солідна “контора” обзавелась прес-службою. Дуже часто у такий спосіб чиновники прагнуть відгородитися від прискіпливих журналістів. Інший підхід до роботи прес-служби у міського голови Луцька. Про те, як забезпечується відкритість, прозорість діяльності міської влади, виявив бажання розповісти керівник прес-служби міського голови Луцька Володимир Бєльський. — Наша розмова відбувається після чергового засідання прес-клубу Луцького міськвиконкому. Знаю, що багатьом посадовцям, яких ви запрошуєте, не подобається жорсткий стиль проведення цих засідань. — Прес-клуб Луцького міськвиконкому було організовано 30 серпня 2000 року. З того часу кожного четверга ми запрошуємо представників усіх засобів масової інформації обговорити ту чи іншу актуальну тему з відповідальними посадовими особами: керівниками управлінь, служб, підприємств міста. Журналісти можуть задати гострі, відверті запитання. Ми своє завдання вбачаємо у тому, щоб представники ЗМІ отримали якнайповнішу об’єктивну інформацію. Добиваємося реагування на журналістські виступи. От і після критичної публікації у “Волині” було звільнено начальника ЖЕКу. Наш підхід до роботи передбачає відкритість і принциповість. — Здається, прес-служба міського голови Луцька однією з перших на Волині почала використовувати сучасні Інтернет-технології? —Так. Серед органів державної влади Луцька міська рада першою на Волині відкрила свій офіційний сайт. День народження веб-порталу Луцька — 14 грудня 2000 року. Тобто, на день пізніше від офіційного веб-сайту Президента України. Тоді не існувало нормативних документів, якими можна було керуватися при створенні сайту. Ми самі вирішували, яким він має бути. За задумом прес-служби, сайт був потрібним для кращого забезпечення журналістів інформацією. Дехто казав, що я переніс свій досвід колишнього вчителя економічної географії: там справді є економічно-географічні характеристики Луцька плюс оперативні новини. — Очевидно, що цю роботу виконали не ви один, а вся команда? — Працював зі мною Богдан Юрчук, директор інформаційного центру “Луцьк”, і Сергій Фокін, директор “Фотакому”. “Фотаком” виграв тендер, його пропозиція була простою: сайт виготовили безкоштовно, але з ексклюзивним правом розміщення рекламних банерів. — І, напевне ж, не маловажливим було те, що ви мали підтримку міського керівництва? — З чотирьох комп’ютерів, які ми маємо тепер, за кошти міської ради куплено один. Два комп’ютери ми отримали від фонду “Відродження”, третій — як інформаційні партнери ПАДКО. Міська влада придбала нам принтер, модем і факс. Міський голова, коли мова зайшла про сайт, підтримав цю ідею, хоч тоді ще не знав яким він буде, але розумів, що це потрібна справа. — Сьогодні вже є можливість оцінити зроблене вами. — Думаю, що ми справились з роботою успішно. За час, відколи існує сайт, маємо понад 62 тисячі відвідувачів. У середньому щодня 200 відвідувань. Аналіз свідчить, що найчастіше заходять на сайт журналісти. Через посередництво ЗМІ наші повідомлення, новини отримують десятки тисяч людей. За рейтингом в номінації “Адміністративні сайти” наш сайт входить у першу двадцятку в Україні, при тому, що в державі є до 400 адміністративних сайтів. Але з розвитком Інтернет-технологій, їх використанням в органах влади, з’являється щораз більше нормативних документів, спущених згори вимог, які ускладнюють нашу роботу. — Хто ж, окрім міського керівництва, регламентує вашу діяльність? — Є відповідні постанови Кабміну, розпорядження облдержадміністрації щодо змісту сайту. Вимагається вести до двадцяти обов’язкових розділів. Наприклад, публікувати усі рішення, розпорядження, інші нормативні документи. Якщо підходити з цієї точки зору, то наш сайт відповідає вимогам на 60—70 відсотків. — Виходить, ви в якійсь мірі дозуєте інформацію, вибираючи, що розміщувати на сайті, а що ні? — Багато чого, на моє тверде переконання, оприлюднювати не можна. Скажімо, міський голова дає розпорядження виділити для хворої людини, яка звернулася за матеріальною допомогою, певну суму на лікування. Невже це треба виносити на люди? Або є рішення виконкому, які торкаються комерційної діяльності підприємств, їхніх інвестиційних планів. Тут теж є небезпека, бо інформацією можуть скористатися конкуренти. Треба публікувати те, що важливо для громадськості: земельні питання, питання бюджету, благоустрою, реформування житлово-комунального господарства. У нас ці розпорядження є на сайті, починаючи з 1995 року. — Сьогодні є можливість вчитися краще використовувати Інтернет-технології, вдосконалювати сайт. — Нещодавно я побував у Києві на міжнародній конференції з питань використання сучасних Інтернет-технологій, свободи інформації. Дуже здивувало, що вчили нас представники Білорусі, як забезпечувати прозорість діяльності органів влади. На моє переконання, чимало громадських організацій, організовуючи семінари, просто відмивають гроші. Нас вчать, як використовувати Інтернет для інформування громадськості. Але якщо в Америці 67 відсотків населення є користувачами Інтернету, то в Україні всього чотири відсотки, а на Волині, напевне, менше одного відсотка. Нам радять основну увагу приділяти сектору звернень. Але ж основна маса звернень на адресу міської влади надходить телефоном. Не скажеш людині: “Звертайтеся, бабусю, через Інтернет”. Останнє звернення в Інтернеті було кілька місяців тому, а на телефоні доводиться чергувати постійно. Так само із обговоренням проблем в Інтернеті. Торік ми запросили до діалогу політичні партії, громадські організації. Ніхто з них не відгукнувся. — Очевидно, що потрібен час, аби Інтернет-технології увійшли в життя кожної людини, стали звичними, доступними. — Я б хотів почути думки людей про те, яким вони хочуть бачити наш сайт, довідатись, як оцінюють журналісти роботу прес-служби, адже через них ми доносимо інформацію до громадськості. Інтерв’ю взяла Галина СВІТЛІКОВСЬКА.
