За останні п’ять років кількість дітей з йододефіцитними захворюваннями в Україні збільшилася у 3,5 раза.
За останні п’ять років кількість дітей з йододефіцитними захворюваннями в Україні збільшилася у 3,5 раза. Дуже актуальною є для України проблема нестачі йоду, адже вона призводить не тільки до збільшення щитоподібної залози, а й впливає на інтелектуальний, освітній і професійний потенціал нації. За статистикою, у регіонах з йододефіцитом, а такими є сім західних областей, в тому числі й Волинська, мешкає 14,6 мільйона чоловік. Перші відомості про поширення зобу (збільшення щитоподібної залози) на Волині належать до Х століття, коли, за свідченням арабського письменника Масуді, який подорожував річкою Західний Буг у районі Устилуга та Ягодина, він зустрічав людей з великим “волом”. У своїх спогадах цю місцевість він називає Золоті луки, а мешканців — воляни. У 1949—1950 роках на Волині працювала наукова експедиція Харківського інституту ендокринології та хімії гормонів, яка обстежила населення Ковельського, колишнього Голобського, Рожищенського, Маневицького і колишнього Цуманського районів. Експедиція прийшла до висновку, що на Волині — зобна ендемія. Збільшення щитоподібної залози виявили у кожного третього дорослого і в кожної другої дитини. Таке значне поширення хвороби пов’язане з недостатньою кількістю йоду в питній воді, продуктах харчування. Завдяки цілеспрямованій профілактиці зобна ендемія в області до 1970 року була майже ліквідована. Однак згодом увага до цієї проблеми знову послабла, йодна профілактика була практично припинена. І сьогодні боротьба з йододефіцитними захворюваннями, їх профілактика — завдання першочергове. Доведено: якщо у 10—15 відсотків населення збільшена щитоподібна залоза, відповідно знижуються індекси, що характеризують інтелект особи. Ендемічний зоб — основний наслідок нестачі йоду в довкіллі. Впродовж тривалого часу зоб вважався єдиним проявом йододефіциту. На сьогодні доведено, що, окрім зобу, розвиваються інші патологічні стани, яких можна уникнути шляхом нормалізації споживання йоду. Найбільш несприятливі наслідки йододефіциту виникають на ранніх етапах формування організму, розпочинаючи з внутрішньоутробного віку і завершуючи віком статевого дозрівання. У підсумку маємо розумову відсталість у дитячому і підлітковому віці, народження дітей, хворих на кретинізм у матерів, що страждають від дефіциту йоду, частих викиднів, мертвонароджень плодів, глухонімоти, вроджених гіпотиреозів. Профілактика йододефіцитних захворювань і контроль за йодною забезпеченістю населення у регіонах з нестачею йоду — постійна медико-соціальна проблема. У 1985 році створено Міжнародну раду з контролю за йододефіцитними захворюваннями. Адже практично немає країни, де б не було більш чи менш виражених вогнищ захворюваності людей на ендемічний зоб у місцевостях з недостатнім вмістом йоду у воді, грунті, повітрі, продуктах харчування. В Україні ще у 2002 році Кабінет Міністрів затвердив Державну програму профілактики йодної недостатності населення на 2002—2005 роки. Розпорядженням голови облдержадміністрації була затверджена і обласна програма профілактики. В області функціонує 26 ендокринологічних кабінетів, проводиться контроль за наявністю йодованої солі у торговельних підприємствах населених пунктів. Згідно з розрахунками на добу на одного жителя має припадати тринадцять грамів йодованої солі. Забезпечені нею харчоблоки усіх лікувально-профілактичних установ, ведеться контроль за якістю йодованої кухонної солі. Щоквартально проводиться аналіз захворюваності і поширеності хвороб, зумовлених недостатністю йоду. Особливу увагу приділяємо дітям, мешканцям районів, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Нестача йоду зумовила підвищене нагромадження радіоактивного йоду у щитоподібній залозі у значного числа жителів, особливо у дітей, і вважається чинником підвищеного ризику розвитку онкологічних захворювань. Аналізуючи статистичні дані захворюваності в післяаварійний період на радіаційно забрудненій території, бачимо, що з 1993 року в області намітилась тенденція до росту хвороб щитоподібної залози у дорослих та підлітків, у дітей цей показник “строкатий”, характеризується різкими стрибками рівня захворюваності. У міських поліклініках, центральних районних лікарнях запроваджене обов’язкове обстеження щитоподібної залози лікарями-терапевтами та педіатрами, а при підозрі на патологію, вузлоутворення — огляд ендокринолога з ультразвуковим обстеженням щитоподібної залози. Всі хворі з вузловими формами зобу направляються в обласну клінічну лікарню. За чотири роки виявлено 59 випадків раку щитоподібної залози. Всі вагітні жінки, стаючи на облік, обов’язково відвідують ендокринолога, який рекомендує приймати антиструмін, йодид. Під постійним контролем фахівців — діти. Проводяться профілактичні обстеження населення виїзними бригадами лікарів. Протягом 1999—2002 років в області була реалізована програма Українсько-американського центру здоров’я по скринінгу раку щитоподібної залози в районах, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Було обстежено 34690 дітей, з них майже шість тисяч з виявленими відхиленнями від норми обстежувалися в обласній дитячій клінічній лікарні. Виявлено 132 випадки вузлового та змішаного зобів. Раку щитоподібної залози у дітей не діагностовано. Кажуть, основне лікування йододефіцитних захворювань — профілактика. І це справедливо. Найважливішу роль у профілактиці зобної ендемії відіграє забезпечення населення кухонною йодованою сіллю, йодомісткими продуктами. Наприклад, в області виробляються збагачені йодом напої “Йоданка” та молоко “Йодіс”. Заклади державної санітарної служби проводять контроль за якістю збагачених йодом харчових продуктів. Протягом поточного року було досліджено 1085 зразків йодованої солі, у восьми випадках виявлені відхилення від вимог. З реалізації знято 35 тонн солі, вміст йоду в якій не досягав нормативних рівнів. Кожна людина повинна дбати про індивідуальну йодну профілактику, вживати продукти з підвищеним вмістом йоду (морську рибу, морепродукти), а також лікарські препарати, що забезпечують надходження потрібної кількості йоду в організм людини (йодид, йодомарин, полівітаміни з йодом). Групова йодна профілактика передбачає призначення препаратів йоду під контролем спеціалістів у групах найбільшого ризику розвитку йододефіцитних захворювань (діти, вагітні і годувальниці, жінки дітородного віку і т. д.), у дитячих садках, школах, інтернатах. Масова йодна профілактика є найефективнішою і найекономнішою. Солі йоду додають до найпоширеніших продуктів харчування — солі, хліба, води. Таким чином були б захищені всі жителі ендемічного регіону. Ціна йодної профілактики методом йодування солі не перевищує 0,1 долара на людину на рік і оплачується самим споживачем. Організація в державі ефективної програми йодування солі, реалізація її впродовж тривалого часу — запорука вирішення проблеми йодної недостатності. Стан йодного дефіциту в області потребує регулярного контролю. Відкриття ендокринологічного центру на базі обласної лікарні і ендокринологічного центру в обласному дитячому територіальному об’єднанні дає змогу жителям отримати високопрофесійну допомогу в лікуванні і обстеженні щитоподібної залози. Ультразвукове дослідження, сучасна гормональна лабораторія, використання найновіших медичних технологій дають можливість вчасно і на ранніх етапах виявити і попередити захворювання щитоподібної залози. Лариса ДЖАНКАРАШВІЛІ, обласний ендокринолог. Тетяна ЛЕВЧУК, обласний дитячий ендокринолог.
