СВОЯ СПРАВА: АБО ПАН, АБО ПРОПАВ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.41 € 32.34

СВОЯ СПРАВА: АБО ПАН, АБО ПРОПАВ

Як розпочати свою справу, досягти успіху в підприємницькій діяльності?..

Репортаж із засідання прес-клубу реформ
Як розпочати свою справу, досягти успіху в підприємницькій діяльності? Міркуваннями на цю тему поділилися голова представництва Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва в області Валентина Білецька, голова Асоціації фермерів Волині Богдан Прус, уповноважений з питань захисту прав підприємців, виконавчий директор Волинської спілки промисловців і підприємців Юрій Анцух.

НАЙЛЕГШЕ — ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ, А ДАЛІ...

З першого липня нинішнього року набрав чинності Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Відтепер процедура реєстрації для тих, хто вирішив розпочати свою справу, стане ще простішою, зручнішою. «Добре, що створили «одне вікно», але дуже скоро після реєстрації хочеться шукати двері», — жартують підприємці. Стати на ноги, «розкрутитися» вдається далеко не всім.
В. Білецька: — Новий закон передбачає створення Єдиного державного реєстру — автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та підприємців. Процедура реєстрації скоротиться з п’яти до трьох днів — для юридичних осіб, і до двох днів — для підприємців. Передбачено чимало інших заходів для поліпшення ведення прозорого бізнесу в Україні, інтеграції у світовий інформаційний простір. У всіх районах і містах області уже працюють реєстратори, їхні робочі місця підключені до центральної бази реєстру.
— Відомо, що справжні проблеми для підприємців після реєстрації тільки починаються. Скільки крові коштує, наприклад, дозвільна система.
В. Білецька:
— Так, вкрай необхідно реформувати дозвільну систему. На сьогодні в Україні на всіх рівнях, починаючи від міської ради і завершуючи Кабінетом Міністрів, видається понад 1200 дозвільних документів. Значна частина їх є просто недоцільною. Зараз підприємницька діяльність регулюється понад 150 законами, майже 500 постановами Кабінету Міністрів і понад 1500 нормативними галузевими актами. Звичайно, такий вал інформації ніхто не може засвоїти. Тому дуже актуальним завданням була розробка проекту закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, який ініціює наш комітет. Ми зібрали пропозиції, провели публічні обговорення. Сьогодні цей проект закону уже пройшов погодження з міністерствами, і чекаємо його офіційного прийняття.
Ю. Анцух: — Люди, як правило, розпочинають підприємницьку діяльність не від доброго життя, а щоб вижити. І держава повинна допомагати їм, а не створювати перешкоди. Необхідно зберегти єдиний податок, але його збираються ліквідувати. Слід створювати бізнес-інкубатори, офіси підтримки підприємництва. Ось нещодавно до мене звернулися члени колективу кафе «Зустріч», що у Луцьку, які не можуть приватизувати приміщення. Здавалося б, навіщо перешкоджати людям у цьому? Або інша історія. За півроку санстанція п’ять разів перевіряла роботу підприємця Орловського з Нововолинська. Так, перші перевірки зафіксували певні порушення, які підприємець виправив. Навіщо ж було забороняти людині працювати? Подібних прикладів можна навести чимало. Держава не стимулює залучення іноземних інвестицій. І це стосується не лише малих підприємств, а й найбільших в області промислових підприємств, які страждають від неповернення податку на додану вартість.
— Відомо, що через центри зайнятості видається допомога бажаючим започаткувати свою справу. Але ці кошти не завжди ефективно використовуються.
Ю. Анцух:
— Перевірити нескладно, досить поцікавитись, скільки суб’єктів підприємницької діяльності реєструється і скільки з них згодом звітується в податкових інспекціях. Бажаючих розвивати свою справу треба опікати, вчити, підтримувати.
— А, можливо, декому з малозабезпечених краще подарувати корову, аніж давати гроші на започаткування підприємницької діяльності?
Ю. Анцух:
— Звичайно, не всі можуть займатися підприємництвом, тут потрібен індивідуальний підхід.
— Як виглядає наша область за рівнем розвитку підприємництва на фоні інших регіонів?
В.Білецька:
— За підсумками минулого року в області налічувалося 4,52 тисячі малих підприємств, де зайнято понад 38 тисяч працюючих. А якщо враховувати і суб’єктів підприємництва — фізичних осіб, то у сфері малого бізнесу зайнято 73,5 тисячі працюючих, тобто понад 12 відсотків працездатного населення. Більшість малих підприємств зосереджено в торгівлі, сфері послуг з ремонту, менше їх у промисловості, сільському господарстві. Особливістю Волині є її прикордонне розташування, багато наших жителів приїжджають із заробітків і шукають, куди вкласти зароблені гроші, як розпочати свою справу.
— Дуже часто підприємці нарікають на свавілля чиновників, різного роду перевіряючих. Чому так відбувається?
Ю. Анцух:
— Біда в тому, що підприємці розрізнені, не знають законодавства, не можуть захищатися. А чиновники, на жаль, забувають про те, що давали присягу служити народу.

ЧОМУ НА СЕЛІ МАЛО „КРУТИХ”?
Сільські господарі, які обробляють по кілька гектарів землі, успішно хазяйнують, не поспішають офіційно реєструватися, поповнювати ряди фермерів, підприємців. Стримує страх потрапити під податковий прес, набути клопотів із звітністю, перевіряючими. А тим часом поле діяльності для підприємців на селі широке.
Б. Прус: — На жаль, держава не стимулює ділову ініціативу на селі. Багато можна було б зробити і на місцях, але ніхто не проявляє зацікавленості. Коли в області йшла робота над створенням Програми розвитку підприємництва на нинішній період, Асоціація фермерів внесла цілу низку пропозицій щодо підприємницької діяльності на селі, налагодження консультативної, освітньої роботи. Але наші пропозиції враховані не були, їх проігнорували. Відомо, що існує Фонд підтримки підприємництва, але ці кошти чомусь безпосередньо до підприємців не потрапляють. Багато розмов точиться довкола сумнозвісного Закону про податок на додану вартість, який не враховує реалії села, інтереси селян, однак систему дії цього закону ніхто не поспішає міняти.
— Селяни повинні знати, які переваги дає їм статус підприємця, фермера, і що вони втрачають при цьому.
Б. Прус:
— По-перше, офіційна реєстрація дає їм право на схилі літ одержувати пенсію, мати певний соціальний захист, гарантії на майбутнє. Якби у державі існував для селян єдиний уніфікований податок, якби люди не боялися, що їх обдиратимуть, процес реєстрації на селі йшов би швидкими темпами. Але сьогодні бачимо інше. Ті господарі, які мають більш як по два гектари землі, здають молоко і м’ясо, змушені платити 13 відсотків податку на доходи фізичних осіб. Люди переписують худобу на родичів, відмовляються забирати паї. Хіба це системний підхід до розвитку малого підприємництва на селі?
— Відомо, що на селі кульгає сфера побуту, є потреба у комунальних підприємствах. Чому ділові люди не йдуть у цю сферу?
Б. Прус:
— У «Волині» я вже розповідав про те, яким чином можна стимулювати створення комунальних підприємств на селі, щоб можна було надавати людям послуги в обробітку городів, забезпеченні водопостачанням, паливом. Потрібно лише, щоб обласна влада виділила з бюджету певні кошти на створення таких комунальних підприємств, а в територіальних громадах знайшлися ініціативні люди, які б виявили бажання працювати у цій сфері.
Репортаж із засідання прес-клубу вела Галина СВІТЛІКОВСЬКА.