ОБРАЛА МУЗИКУ, ЯК ДОЛЮ

Вона належить до тих людей, які відчули свою провідну зірку з раннього дитинства і йдуть за нею впродовж усього життя.
Її незгасна зоря, любов і натхнення — музика. Змалечку чула Наталія Тишкевич чарівні мелодії в рідній оселі: її бабуся була прекрасним музикантом, педагогом. У неї вчилася дівчинка чути музику в усьому: подиху весняного вітру, передзвоні дощових крапель, прощальному танці осінніх листочків...
Обрати музику, як долю, як життя — велика відповідальність. Це означає — мати душу, відкриту радості й болю, зуміти передати людям неповторне поєднання в звуках Вічності й Миті. А ще — бути вічним учнем і невтомним трудівником.
Наталія Петрівна Тишкевич — випускниця Київської спеціальної музичної школи-десятирічки ім. М.Лисенка, Київської державної консерваторії ім. П.Чайковського та Московського музично-педагогічного інституту ім. Гнєсіних.
Два десятиліття вона працює викладачем Луцького музичного, тепер — Волинського державного училища культури і мистецтв, дала путівку в життя двадцяти чотирьом випускникам фортепіанного відділу, п’ятнадцять з яких закінчили або навчаються в консерваторіях, музичних академіях та інститутах мистецтв країни.
Зерна любові до музики, її наполеглива праця, творчий пошук проростають у майбутнє.
Радіє Наталія Петрівна успіхам своїх вихованців, які постійно беруть участь у регіональних, міжрегіональних та всеукраїнських конкурсах, стаючи їх лауреатами та дипломантами.
З гордістю говорить педагог про випускницю Еліну Пасюк, лауреата обласної премії ім. Ігоря Стравінського.
Життя потребує від нас дії, а не пасивного споглядання. Воно вчить боротися і перемагати, бо в цьому — сенс людського існування. Творча діяльність Наталії Тишкевич — яскраве підтвердження цієї тези. Вона — постійний учасник республіканських, обласних семінарів, конференцій, на яких виступає з методичними лекціями, відкритими уроками, цікавими розробками, розвиваючи питання педагогічної майстерності у викладанні фортепіано. Вона ділилася досвідом роботи на методичному семінарі в м. Холмі (Польща) у 1992 році, в Донецьку (1995 р.), на Міжнародній конференції в рамках Європейської асоціації педагогів-піаністів у Харкові (2003 р.).
Свою виконавську майстерність Наталія Тишкевич демонструє у сольних виступах, в ансамблях як концертмейстер. Особливої уваги заслуговує гра піаністки із симфонічним оркестром училища. Вона виконувала партію фортепіано в концертах К.Сен-Санса, Ф.Шопена, П.Чайковського, у “Фантазії для фортепіано, хору та оркестру” Л.Бетховена.
Неодноразово своїм педагогічним досвідом та виконавською майстерністю ділилася Наталія Петрівна з педагогами Польщі, беручи участь у концертах викладачів та студентів училища у Холмі, Красноставі, Любліні. У 1995 році вона успішно виступила з камерним оркестром Люблінської філармонії.
Плідним на успіхи, як педагога, так і виконавця, є й нинішній навчальний рік. У грудні 2003 року Наталія Тишкевич стала лауреатом І премії Міжнародного конкурсу виконавців слов’янської музики “Fогtіssіmо” у м. Харкові. У квітні нинішнього року її студентка Тетяна Павлічук (дочка Наталії Петрівни) стала дипломантом конкурсу “Нові імена України” у м. Києві, а в травні — лауреатом ІІІ премії Міжрегіонального конкурсу “Чернігів скликає таланти”, де виступила в заключному турі з симфонічним оркестром обласної філармонії.
— Що відчуваєте після успішних виступів? — запитала я Наталію Петрівну.
— Задоволення від перевтоми...
У цих словах — вся Наталія Тишкевич. Я завжди дивуюся з її усміхненої терплячості, доброзичливості та вміння радіти чужим успіхам, як своїм власним. Вона не вміє зловтішатися — не навчилася. Бо від природи — патріотка, яка відстоює все прекрасне й талановите. Бо честь для неї — над усе.
У викладача багато задумів, адже нескінченна й шляхетна праця митця на цій ниві.
Отак і йде по життю з музикою — своєю вірною порадницею, щирою розрадницею — педагог та виконавець Наталія Петрівна Тишкевич. Супроти зла. Заради добра. Щоб світ ставав кращим, щоб ми над усе цінували в ньому красу і гармонію.
Оксана КуЧинко,
викладач-методист Волинського державного училища культури і мистецтв, лауреат обласної премії ім. Миколи Куделі.

ОБРАЛА МУЗИКУ, ЯК ДОЛЮ
Вона належить до тих людей, які відчули свою провідну зірку з раннього дитинства і йдуть за нею впродовж усього життя.
Її незгасна зоря, любов і натхнення — музика. Змалечку чула Наталія Тишкевич чарівні мелодії в рідній оселі: її бабуся була прекрасним музикантом, педагогом. У неї вчилася дівчинка чути музику в усьому: подиху весняного вітру, передзвоні дощових крапель, прощальному танці осінніх листочків...
Обрати музику, як долю, як життя — велика відповідальність. Це означає — мати душу, відкриту радості й болю, зуміти передати людям неповторне поєднання в звуках Вічності й Миті. А ще — бути вічним учнем і невтомним трудівником.
Наталія Петрівна Тишкевич — випускниця Київської спеціальної музичної школи-десятирічки ім. М.Лисенка, Київської державної консерваторії ім. П.Чайковського та Московського музично-педагогічного інституту ім. Гнєсіних.
Два десятиліття вона працює викладачем Луцького музичного, тепер — Волинського державного училища культури і мистецтв, дала путівку в життя двадцяти чотирьом випускникам фортепіанного відділу, п’ятнадцять з яких закінчили або навчаються в консерваторіях, музичних академіях та інститутах мистецтв країни.
Зерна любові до музики, її наполеглива праця, творчий пошук проростають у майбутнє.
Радіє Наталія Петрівна успіхам своїх вихованців, які постійно беруть участь у регіональних, міжрегіональних та всеукраїнських конкурсах, стаючи їх лауреатами та дипломантами.
З гордістю говорить педагог про випускницю Еліну Пасюк, лауреата обласної премії ім. Ігоря Стравінського.
Життя потребує від нас дії, а не пасивного споглядання. Воно вчить боротися і перемагати, бо в цьому — сенс людського існування. Творча діяльність Наталії Тишкевич — яскраве підтвердження цієї тези. Вона — постійний учасник республіканських, обласних семінарів, конференцій, на яких виступає з методичними лекціями, відкритими уроками, цікавими розробками, розвиваючи питання педагогічної майстерності у викладанні фортепіано. Вона ділилася досвідом роботи на методичному семінарі в м. Холмі (Польща) у 1992 році, в Донецьку (1995 р.), на Міжнародній конференції в рамках Європейської асоціації педагогів-піаністів у Харкові (2003 р.).
Свою виконавську майстерність Наталія Тишкевич демонструє у сольних виступах, в ансамблях як концертмейстер. Особливої уваги заслуговує гра піаністки із симфонічним оркестром училища. Вона виконувала партію фортепіано в концертах К.Сен-Санса, Ф.Шопена, П.Чайковського, у “Фантазії для фортепіано, хору та оркестру” Л.Бетховена.
Неодноразово своїм педагогічним досвідом та виконавською майстерністю ділилася Наталія Петрівна з педагогами Польщі, беручи участь у концертах викладачів та студентів училища у Холмі, Красноставі, Любліні. У 1995 році вона успішно виступила з камерним оркестром Люблінської філармонії.
Плідним на успіхи, як педагога, так і виконавця, є й нинішній навчальний рік. У грудні 2003 року Наталія Тишкевич стала лауреатом І премії Міжнародного конкурсу виконавців слов’янської музики “Fогtіssіmо” у м. Харкові. У квітні нинішнього року її студентка Тетяна Павлічук (дочка Наталії Петрівни) стала дипломантом конкурсу “Нові імена України” у м. Києві, а в травні — лауреатом ІІІ премії Міжрегіонального конкурсу “Чернігів скликає таланти”, де виступила в заключному турі з симфонічним оркестром обласної філармонії.
— Що відчуваєте після успішних виступів? — запитала я Наталію Петрівну.
— Задоволення від перевтоми...
У цих словах — вся Наталія Тишкевич. Я завжди дивуюся з її усміхненої терплячості, доброзичливості та вміння радіти чужим успіхам, як своїм власним. Вона не вміє зловтішатися — не навчилася. Бо від природи — патріотка, яка відстоює все прекрасне й талановите. Бо честь для неї — над усе.
У викладача багато задумів, адже нескінченна й шляхетна праця митця на цій ниві.
Отак і йде по життю з музикою — своєю вірною порадницею, щирою розрадницею — педагог та виконавець Наталія Петрівна Тишкевич. Супроти зла. Заради добра. Щоб світ ставав кращим, щоб ми над усе цінували в ньому красу і гармонію.
Оксана Кучинко, викладач-методист Волинського державного училища культури і мистецтв, лауреат обласної премії ім. Миколи Куделі.