КРАСА Й ЛЮБОВ, НАРОДЖЕНІ З БОЛЮ

Завтра художниця із с.Хворостів Любомльського району, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня Валя Михальська відзначає круглу дату в своєму житті
Її посмішкою усміхаються до мене високосне сонце у бездонному літньому небі, польові квіти на узбіччях волинських доріг і невловимий рум’яний Колобок із обкладинки щойно виданої дитячої книжки. Її голосом озивається теплий серпневий дощ, одинока пташина у кроні молодої липи й інколи — телефонна трубка. Валя Михальська... Добровісна красуня, зіткана з любові, вразливості, загостреного відчуття краси й часу, а ще — нестерпного болю. Але про нього вона воліє мовчати. І ніхто, окрім найближчих, не знає, якою сильною доводиться бути цій тендітній жінці, щоб перемогти себе, свій біль і ті життєві обставини, які частенько ламають навіть цілком дужих мужчин.
У 1971 році Валя стала першокласницею у своєму рідному селі, але через погіршення стану здоров’я батьки змушені були її віддати в Костопільську школу-інтернат, що в Рівненській області. Та через п’ять років недуга забрала у неї можливість ходити, вона змушена була припинити навчання й повернутися у Хворостів.
Болісно шукала шляхів самореалізації й у 1985 році почала малювати. Перші кроки на цьому шляху знайшли підтримку багатьох небайдужих людей, які стали її добрими друзями, про яких Валя згадує з теплотою й любов’ю.
Нині у її творчому доробку — понад 800 робіт. У 1991 році в Луцьку відбулася її перша персональна виставка, а через три роки художниця стала першим лауреатом обласної мистецької премії ім.Йова Кондзелевича. Нині у творчому доробку Валентини Михальської вже два десятки персональних виставок, з її роботами знайомилися й тепло відгукувалися шанувальники мистецтва із Києва, Львова, Запоріжжя, Вознесенська, Шепетівки, Хмельницького... Вона брала участь у міжнародних виставках у Польщі й Італії, у міжнародних конкурсах екслібрису, присвячених Леонардо да Вінчі й Данте Аліг’єрі в Італії. А ще — проілюструвала чимало книжок для дорослих і дітей. Вже у нинішньому році побачили світ дві дитячі книжечки-розмальовки “Колобок” із текстами Юрія Герасимчука та “Цвіт сон-трави” Неоніли Диб’як.
А минулий рік ознаменувався виходом прекрасного, оргінального альбому графіки під назвою “Червоне і чорне”, про який художниця сказала: “Це моє сприйняття світу, філософія мого життя, спроба мої думки відтворити на папері”.
А у передмові до цього альбому сказано: “Валентину Михальську вибрала для випробування на Світло Сонячна Дорога... Там нема тіні. Там не тиняються, споглядаючи власне відображення у блиску дзеркал. Там живуть вибрані Сонцем. Їхня справа — перекладати мовою людей мову Світла. Вони — посередники для тих небайдужих, які шукають Світло на своїх стежках”. Либонь, краще про Валю Михальську і не скажеш. Залишається лиш додати: з роси тобі, і з води, і з кожної квітки, що квітне для тебе на рідній землі.
Валентина ШТИНЬКО.