Коли можна йти у відпустку за свій рахунок

Я працюю на приватній фірмі. Через особисті обставити попросив відпустку на два тижні за свій рахунок, але директор мені її не надав, сказав, що має на це право. Чи справді це так?

Дмитро Філюк, м. Ковель.

 

Шановний пане Дмитре!
Для працівників недержавних установ законом передбачені два варіанти надання відпусток без збереження заробітної плати. Вони визначені статтею 84 Кодексу законів про працю.
Перший випадок надання такої відпустки – «за сімейними обставинами». Така відпустка дійсно надається виключно зі згоди роботодавця, за умови, що це не зашкодить робочому процесу. При цьому загальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати «за сімейними обставинами» не може перевищувати 15 календарних днів на рік.
Другий варіант надання відпустки без збереження заробітної плати передбачений ст. 25 Закону України «Про відпустки». В цій нормі закону передбачені обов’язкові випадки надання відпустки без збереження заробітної плати працівнику незалежно від згоди на це роботодавця. Зокрема, така відпустка в обов’язковому порядку надається:
матері або батьку, який виховує дітей без матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці; матері або іншій особі для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території; пенсіонерам за віком та інвалідам III групи (до 30 календарних днів щорічно); інвалідам I та II груп (до 60 календарних днів щорічно); особам, які одружуються (до 10 календарних днів); працівникам у випадку смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер (тривалістю до 7 днів) тощо.
Усього ст. 25 Закону України «Про відпустки» передбачає 18 випадків надання відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника.