ЕСКАДРОНИ СМЕРТІ

Московська «Нова газета» надрукувала сенсаційний документ про існування в Росії «ескадронів смерті», що діють за наказом і під охороною влади. Позаяк Україна й Росія тепер колеги не тільки по СНД, а й входять до єдиного економічного простору, то доцільно ознайомити з цим текстом також українського читача. Тим більше, що спецслужби двох країн проводять, як про це самі говорять, «спільну боротьбу з тероризмом». Можливо, що й методи цієї боротьби спільні.
«Генеральному прокурору Росії від Ігоря Онищенка. Звертається до вас діючий співробітник ФСБ РФ по Ставропольському краю, який працював у ФСБ в Інгушетії за спеціальним завданням. Закінчився строк відрядження, і я повернувся додому. Мене мучить совість. Опером я в органах ФСБ працюю майже 12 років. Але не думав, що буду так страждати. Начальник ФСБ по Інгушетії Коряков — страшна людина в нашій системі, хоча говорять, що його послали працювати особисто Патрушев і Путін. Ця огидна гнида знищує людей тільки за те, що вони інгуші й чеченці. В його житті була якась образа, і тому він їх ненавидить. Коряков примусив мене і моїх колег (а нас працювало 5 чоловік) систематично бити всіх, кого ми затримували під виглядом співробітників РОШа. Далі — за схемою. Спеціальний одяг, маски, інші посвідчення, камуфляж, автомашини, здебільшого самих затриманих — міняли лише номери, спецперепустки... Під виглядом вивезення за межі Магаса ми, покрутившись, переважно повертались на інших машинах знову в своє приміщення — і добивали людей. Працювали лише вночі. Вдень ми спали. Коряков повинен був доповідати в Москву про те, що йде робота, і виправдовувати звання генерала, присвоєне недавно. Для цього був план: на тиждень щонайменше 5 чоловік. На початку 2003 року, коли мене тільки прикомандирували, ми справді затримували тих, хто був причетний (до руху опору — ред.). Але після вересня, коли Коряков озвірів через якогось, як він говорив, прокурора, ми стали захоплювати всіх без розбору — лише за зовнішнім виглядом. Як казав Коряков, «яка різниця — всі гниди». Особисто я з Сергієм скалічив понад 50 чоловік. Закопав близько 35. Сьогодні я приїхав додому. Мене нагородили за бездоганну службу завдяки операції з вивезення місцевого прокурора за те, що в нього був компромат на Корякова. (Мається на увазі Рашид Оздоєв, старший помічник прокурора Інгушетії, якого викрали 11 березня — ред.). Генерал давно за ним полював. Посвідчення і табельну зброю прокурора я знищив, переламав йому всі кінцівки. Тієї ж ночі Коряков дав команду вже іншим від нього позбутися.
Я винен. Пишу тому, що боюсь Бога. Розкаююсь. Це чиста правда, колись люди все одно про це дізнаються. Не знаю, чи зможу я цим листом змити свої гріхи перед Богом. Онищенко Ігор Н».
Подробиці біографії російського «опера» ФСБ з українським прізвищем не відомі. Але доведено, що віра у Всевишнього може творити чудо осмислення і розкаяння навіть з воєнними злочинцями. Невідомо лише, чи зможе статися таке чудо з високопоставленими політиками — не так важливо якими — українськими, білоруськими чи російськими.