Гірка правда від волинянина: наша техніка на фронті удвічі старша від солдатів - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.70 € 31.46

Гірка правда від волинянина: наша техніка на фронті удвічі старша від солдатів

Нещодавно до редакції районної газети «Ратнівщина» зателефонував учасник антитерористичної операції з Ратного Віталій Хвесик, який уже третій місяць захищає рубежі нашої країни на Донбасі

Марія ЛЯХ
А дзвонив Віталій Артемович, щоб розповісти, яка важлива для них, бійців АТО, допомога з Ратнівщини. Слова подяки він просив передати усім людям, які бодай чимось підтримують солдатів. І слова ці говорив не лише від себе, а від усього підрозділу.



Зворушливо було чути від атовця, наскільки йому було приємно зустрітися з ратнівськими волонтерами



Віталій Хвесик розповів, що коли вони потрапили в АТО, була велика необхідність у запасних частинах до автомобілів, у предметах побуту. Зверталися, зрозуміло, до знайомих. З великою вдячністю Віталій Артемович пригадує, як через два дні після дзвінка до керівника РТП Сергія Лесика він уже відправив запчастини в АТО, як оперативно вирішив питання директор СТОВ «Ратнівський аграрій» Валентин Чернецький.
Зворушливо було чути від атовця, наскільки йому було приємно зустрітися з ратнівськими волонтерами, серед яких Сергій Лідовський, Святослав Головій, Борис Хоцевич, Олександр  Оніщук, які передали продукти, предмети першої необхідності. Усім їм Віталій Хвесик передав щирі слова вдячності за небайдужість до доль військових на Сході країни.
Віталій Артемович нині несе службу у підрозділі, який дислокується на лінії розмежування в Луганській області. Він каже, що колектив у них хороший, дружний. Наймолодшому бійцю – 20 років, найстаршому – 57. Віталій Артемович теж належить до поважних солдатів. Він третій за віком у підрозділі. Основним завданням бійців є щонічні бойові чергування.



Набагато приємніше тримати в руках малюнки діток із нашого району, ласувати домашніми смаколиками, приготовленими з любов’ю саме для них



Уже тричі з солдатами цього підрозділу зустрічалися волонтери. Двічі приїздили з Черкаської області і третій раз – наші, ратнівські. Віталій Артемович зазначає, що зараз забезпечення продуктами і речами непогане, але набагато приємніше тримати в руках малюнки діток із нашого району, ласувати домашніми смаколиками, приготовленими з любов’ю саме для них. Єдине, на що нарікають українські бійці, – це технічне забезпечення. Техніка настільки стара, що подекуди вдвічі старша від молодих солдатів. Тому й виходить із ладу дуже часто, тому й звертаються бійці за допомогою до земляків.