20-річний морський піхотинець Олександр Веремеєнко загинув під час тригодинного бою поблизу Водяного (фото) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.64 € 31.22
20-річний морський піхотинець Олександр Веремеєнко загинув під час тригодинного бою поблизу Водяного (фото)

Волинь-нова

20-річний морський піхотинець Олександр Веремеєнко загинув під час тригодинного бою поблизу Водяного (фото)

Похорон відбувся сьогодні

На Луганщині 8 березня в Старобільському районі в останню путь проведуть молодого 20-річного морпіха Олександра Веремеєнка. Олександр загинув від ворожої кулі 6 березня 2017 року близько 13:00 під час тригодинного бою поблизу с. Водяне (Ясинуватський район) Донецької області, неподалік від Маріуполя.


Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє Тетяна Барвінська в групі "Остання шана" в Facebook.



Служив гранатометником 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти. Майже кожен його постріл з гранатомета вражав ціль.



"8 березня Україна буде прощатися зі ще одним молодим Героєм. На Луганщині в Старобільському районі в останню путь проведуть молодого 20-річного морпіха Олександра Веремеєнка. Похорон відбудеться в той же день на кладовищі с. Чмирівка (передмістя Старобільська). Початок церемонії о 12:00. Прошу всіх небайдужих, незалежно від того, де ви живете, - запаліть завтра свічку, помоліться за світлу душу цього хлопчика, згадайте його добрим словом подяки", - йдеться в повідомленні.


Веремеєнко Олександр Юрійович (позивний "Фартовий") народився 16 липня 1996 року в с.Новоселівка Старобільського району Луганської області.
"Навчався і жив в Севєродонецьку. Тут він закінчив школу-інтернат, після чого продовжив навчання в місцевому ПТУ, а потім вступив до Рубіжанського технікуму, де повинен був отримати спеціальність електрогазозварника. Але, на жаль, війна не дала йому це зробити ... У липні 2016 року, як тільки йому виповнилося 20 років, Олександр підписав контракт і пішов на військову службу до лав ВМС України. З жовтня минулого року - на передовій. Служив гранатометником 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти. Майже кожен його постріл з гранатомета вражав ціль. Паралельно хлопець продовжував заочно навчатися в технікумі, взимку їздив з фронту здавати сесію. А ще Саша любив спорт і не залишав занять спортивними вправами навіть на передовій. Він був дуже світлою людиною, позитивний, життєрадісний, з чистим серцем" , - пише Барвінська.


"Місяць тому померла Сашкова мама і він залишився круглим сиротою. З рідні у нього залишилася тільки тітка. Своєї сім'ї Олександр ще не створив, але дуже про неї мріяв, мріяв про власний будинок, збирав на нього гроші. У нього були великі плани на майбутнє. Але хтось там у військових верхах вирішив, що 3 місяці (!) підготовки досить, щоб кинути молодого недосвідченого хлопця в пекло війни. І не треба мені розповідати - він хотів. 100 років по тому Крути повторюються на Донбасі ... А жирні штабні щури, які не мають ніякої цінності для нації, так само ховаються за спинами нашої найкращої молоді. Вічна слава і низький уклін тобі, молодий Герою! Спочивай з миром ...", - йдеться в повідомленні.