Яка доля чекає нововолинську шахту «Бужанська»?
При плані 683 тонни вугілля на добу гірники цієї копальні поки що нічого не видають на-гора
Алла ЛІСОВА
«Посприяла» цьому й акція протесту, яка тривала чотири дні – шахтарі дільниці №2 відмовлялися спускатися у забій. Серед організаторів – лідер незалежної профспілки гірників Богдан Макарчук, який попередив дирекцію ДП «Волиньвугілля» про початок безстрокової акції. Причина – інформація про те, що головним інженером (друга особа після директора) підприємства має бути призначений колишній керівник цього відокремленого підрозділу Павло Танчев, до речі, депутат Нововолинської міської ради. Таке несприйняття пояснювали тим, що під час його «правління» на шахті виявили солідні розтрати та велику нестачу вугілля. Інші претензії протестуючих стосувалися недотримання умов охорони праці, відсутність необхідного гірничошахтного обладнання, що, за їхніми словами, створює загрозу життю та здоров’ю робітників.
Директор шахти намагався пояснити, що відмова робітників спускатися в шахту є незаконною, і він завжди готовий до діалогу.
У телефонній розмові директор «Бужанської» Руслан Шатковський сказав, що вчора вранці шахтарі приступили до роботи – там триває демонтаж 440-ї лави та монтаж 444-ї. Він також запевнив, що нема наказу про призначення Павла Танчева на посаду головного інженера. Щодо інших вимог, то керівник сприймає критику й готовий працювати над тим, аби на шахті були нормальні умови праці. На стороні протестуючих й голова Волинського теркому працівників вугільної промисловості Юрій Калістратов. Згідний, що обладнання на підприємстві, і не лише на цьому, не витримує жодної критики. Однак у цій ситуації потрібно виходити з того, що є. Бо все ж таки заборгованість гірникам погашена, є перспектива, якщо на шахті все буде робитися продумано й організовано. А подібні страйки — не що інше, як рубання гілки, на якій сидять.
Розв’язати конфлікт на копальню прибула спеціально створена комісія. Директор шахти намагався пояснити, що відмова робітників спускатися в шахту є незаконною, і він завжди готовий до діалогу. Найкраще у цій ситуації – знайти все ж таки консенсус і почати працювати. Адже планових завдань, доведених шахті, – а це 683 тонни палива на добу – ніхто не відміняв. А за простій ніхто платити грошей не буде. І не треба бути великим експертом, аби спрогнозувати: якщо на «Бужанській» перестануть добувати вугілля, то її, безумовно, може спіткати доля інших копалень, які «пішли» на реструктуризацію.
