Особливим був учорашній перший дзвоник для вчителів і учнів Датинської загальноосвітньої школи, що в Ратнівському районі.
Особливим був учорашній перший дзвоник для вчителів і учнів Датинської загальноосвітньої школи, що в Ратнівському районі. Напередодні з Німеччини у цю школу передали дуже голосний ручний дзвінок. Звісно, у президентській школі (так в районі називають Датинську школу, яка була відбудована за сприяння Президента України Леоніда Кучми після страшного буревію 1997-ого року) є сучасний електричний кликун. Але, за словами її директора Тетяни Трохимівни Дзюбак, без звичайного, ручного дзвоника свято 1-ого вересня — не свято. А після буревію, який розвалив школу, пропав і дзвінок. Наступні роки позичали його у місцевій церкві. Та він був дуже маленьким і не голосним. Улітку Тетяна Трохимівна була зі своєю донькою Олею, якій в німецькій клініці "Шаріте" пересадили нирку від хрещеного батька ("Волинь", 6, 10 січня 2004 року), на черговому обстеженні за кордоном. І на одній з берлінських вулиць на розкладках запримітили чудовий литий дзвінок. Але ціна 15 євро для укранської вчительки, яка усі свої гроші витрачає на лікування доньки, була завеликою. Певно, помітив розчарування і сум Тетяни Трохимівни та її доньки Володимир Бульба — українець, який уже понад десять років живе в Німеччині і працює в клініці "Шаріте". У ту мить він не наважився придбати дзвінок, бо боявся, що від його подарунка зі скромності відмовляться. Але напередодні нинішнього першого вересня Володимир Григорович через священика Олександра Ковальчука із села Гута Ратнівського району, який возив на обстеження в Берлін свою доньку Марійку, передав цей дзвінок в Україну. До речі, шестирічна Марійка, яка разом з батьками привезла подарунок у поліське село, учора стала першокласницею. А в Датині перший раз у перший клас пішло 15 малюків.
