«Бальцеровича з нього не вийшло, але міняти шило на мило не варто»

Володимир ФЕСЕНКО,
директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» (м. Київ):
— Наразі немає правових підстав для того, щоб це зробити. Але така можливість з’явиться з середини квітня, коли закінчиться мораторій. Хоч я противник відставки, бо коли мінятимемо керівника уряду щомісяця, то, крім колотнечі та нестабільності, це нічого не принесе. Кабмін має пропрацювати два роки, щоб продемонструвати результати. Щодо оцінки в балах — це дуже суб’єктивно. І все ж я би позитивно говорив про діяльність Кабміну Гройсмана, бо, по-перше, він зміг втримати контроль над ситуацією в достатньо складних умовах. По-друге, почав реформу заробітної плати, що дуже важливо. Те, що більше уваги приділяють соціальним питанням, на мій погляд, також плюс.

Віра САВЧЕНКО,
громадська активістка, сестра Надії Савченко (м. Київ):
— Нам треба не гратися в політику, а захищати свою країну. Якість реформ та їхня швидкість — ось що необхідно сьогодні державі. По суті, це вже друга зміна керівника уряду, а покращення немає. Відповідно, моя оцінка не дуже висока — шість балів. Однак, щоб відправити у відставку керівника уряду, треба мати достойну заміну. Якщо ж її немає, варто знайти важелі впливу, заставити працювати на користь країни. Нам треба бути рішучими в діях, бо якщо цього не робитимемо, влада й надалі продовжить знущатися над українцями. На жаль, у наш час все вирішують великі гроші. І чим більші у тебе статки, тим менше совісті. Тому очолювати уряд має людина, яка працюватиме для України, а не для особистого збагачення.

Ірина КОНСТАНКЕВИЧ,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Буде правильно виставляти оцінку уряду і пану Гройсману після звіту у квітні. Тоді побачимо загальну картину і оцінки будуть обґрунтувані. Разом із тим негативні тенденції змушують говорити про непрофесіоналізм у сфері охорони здоров’я, соціальній, освітній, їх недофінансування, кадрову кризу. Мізерні пенсії — це проблема уряду, яку вже давно треба було вирішувати, а не ховати голову в пісок.

Проголошені реформи «буксують». Міністри переважно «позичені», запрошені з інших країн, далекі від наших проблем і бід.

Скорочення медперсоналу, жалюгідні кошти на лікування — ще один мінус. І найголовніше — нічого не зроблено, щоб створити нові робочі місця, стимулювати малий і середній бізнес, активізувати економіку. Децентралізація як реформа перетворюється на фарс, адже повноваження на місцеві бюджети перекладені, а кошти на їх реалізацію — відсутні, бо всі йдуть у центр. Оцінка уряду буде складатися з того, що не зроблено, і підстав для хвалебних виступів немає.

 

 

Віктор САПОЖНІКОВ,
нововолинський міський голова (м. Нововолинськ):
— Я не прихильник того, щоб часто змінювати керівників такого рангу. Як тоді говорити про плани і відповідальність? Якщо кожного року мінятимемо прем’єра, толку не буде. У Німеччині, наприклад, бургомістрів обирають на сім літ, а не на чотири. Знаю випадки, коли по двадцять років людина керувала якоюсь ділянкою й справлялася з цим успішно. Щодо оцінок — я не вчитель, щоб їх ставити. Давайте нехай попрацює, а тоді зробимо висновки.

Віктор КОВАЛЬЧУК,
голова Велицької об’єднаної територіальної громади (ОТГ) (с. Велицьк Ковельського району):
— Самому прем’єр-міністру поставив би 8 балів, а уряду — 6. На жаль, багато реформ зупинилося. Буду казати про ту, яка мене як голову ОТГ хвилює найбільше, — децентралізацію. Розумію, що прийняття законів залежить насамперед не від уряду, а від парламенту, але Кабмін мав би наполегливіше працювати з депутатами. Адже лише нещодавно, і то не з першої спроби, Верховна Рада прийняла закони, які полегшують об’єднання і діяльність громад. Хоч це можна було зробити ще рік тому! А про вкрай важливий для нас закон про передачу в користування громадам державних земель за межами населених пунктів ніхто навіть не згадує. Погано також, що правила міняються під час гри. Цього року за кошти громади маємо фінансувати те, на що у минулому виділялися гроші з Держбюджету. А це означає, що менше відремонтуємо і побудуємо.
Та все ж Володимиру Гройсману ставлю вищу оцінку, ніж Кабміну загалом через те, що децентралізація — великою мірою його особиста заслуга. Це реформа, де дороги назад нема. Вона вкрай необхідна Україні, хоч і не все іде так, як би хотілося.

Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ,
письменник, народний депутат України шести скликань (м. Київ):
— За роботу прем’єру можна поставити шість балів і то з великою натяжкою. Не видно ефективних результатів його діяльності, які на собі відчули б рядові українці. Багато та красиво говорять про радикальні реформи, а на практиці їх немає. Тепер можемо стверджувати: Бальцеровича з нього не вийшло.
Щодо відставки Володимира Гройсмана, то не бачу, ким би його можна було замінити. Я знаю достойного та компетентного фахівця — Сергія Соболєва, тільки нинішній склад Верховної Ради таку кандидатуру не підтримає.

Роман РОМАНЮК,
голова Волинської обласної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», директор обласного центру зайнятості (м. Луцьк):
— Якщо оцінювати діяльність Володимира Гройсмана, то я б поставив йому 10 балів. Усі ми усвідомлюємо — зміни потрібні Україні! Кожна велика справа починається з маленьких кроків. І сьогодні діяльність уряду демонструє стабільну та зростаючу економіку, активну реалізацію реформ, зокрема децентралізації.
Якщо говорити про відставку прем’єр-міністра України, то, звісно, це не на часі. Успіх — у стабільності. Не можна змінювати очільників уряду кожні кілька місяців, не даючи можливості проявити себе. У нас дієздатний Кабінет Міністрів, впроваджуються реформи, то для чого говорити про якісь відставки?

Любомир ВАЛІХНОВСЬКИЙ,
завідувач хірургічного відділення Турійської центральної районної лікарні, заслужений лікар України (смт Турійськ):
— Якщо проаналізувати обіцянки Володимира Гройсмана і те, що реально вдалося зробити за рік перебування на посаді прем’єр-міністра, то більше 5 балів не поставиш. Проголошені реформи «буксують». Міністри переважно «позичені», запрошені з інших країн, далекі від наших проблем і бід. Стосується це і реформи охорони здоров’я, не підкріпленої належним фінансуванням. Чи бачила міністр Уляна Супрун, зрештою, як і Володимир Гройсман, ФАПи у віддалених селах, чи знають вони, у яких умовах працюють лікарі в районах? Тому й плани їхні відірвані від життя. Як велике досягнення Гройсмана подавали його рішення підвищити мінімальну зарплату до 3200 гривень. Але люди від цього не стали багатшими, бо паралельно зросли тарифи й ціни. Нема комплексного підходу до вирішення економічних проблем, нема бажання перекрити кисень корупційним схемам. Тому, на мою думку, керівник уряду має піти у відставку.

Валерій КУРСТАК,
підприємець, депутат Волинської облради (м. Нововолинськ):
— Більше як три бали не поставив би. Тому міняти главу уряду потрібно. Ви подивіться, яка ситуація в усіх галузях економіки: у паливно-енергетичному комплексі — колапс, сільське господарство занепадає, ціни на добрива, пальне ростуть. Комунальні послуги подорожчали до астрономічних цифр. Таке враження, що прем’єр відірваний від життя простих людей і дбає лише про своїх колег-олігархів. Мала би бути інша політика щодо чергового траншу МВФ. Краще подумали б про повернення вкрадених грошей, тоді ми самі могли б спонсорувати міжнародні структури. Складається враження, що можновладці не переймаються тим, як розвиватиметься далі держава, що чекає наших нащадків у майбутньому.

Дмитро ЖОВТЯНСЬКИЙ,
селищний голова (смт Клевань Рівненського району Рівненської області):
— Якщо оцінювати роботу глави уряду за шкільними критеріями, то, на мій погляд, можна поставити п’ять балів, максимум — шість. І то, як колись вчителі казали, за старання, а не за результат. Щоб бути успішним та ефективним прем’єр-міністром-реформатором, мало одного бажання. Він намагається поліпшити ситуацію, але я не бачу кінцевого результату та реальних змін.
Щодо відставки — питання не на часі. Відповім українською приказкою: не варто міняти шило на мило.

Світлана ІВАНКЕВИЧ,
багатодітна мама (м. Берестечко):
— П’ятірку — і не більше. Ну підняли мінімальну зар­плату до 3 200, а що з того? Жити стало важче, оскільки ціни на все пішли вгору, тарифи на комунальні послуги б’ють відчутно по кишені. Але у відставку треба відправляти не лише прем’єр-міністра, а весь уряд. Хотілося, щоб до влади нарешті прийшли ті, хто подумає про людей — як їм живеться. Як багатодітна мама скажу, що пільги для таких сімей, як наша, зараз лише задекларовані на папері, а в реальності їх нема. Моїм двом молодшим дітям навіть посвідчення про те, що вони з багатодітної сім’ї, не видали. Виявляється, в державі нема грошей, щоб ці документи виготовити, то про що ще можна говорити…

В’ячеслав СУДИМА,
заслужений працівник культури України (с. Рокині Луцького району):
— Володимир Гройсман уже 16-й прем’єр, його обрали 257 депутатів, повірили в обіцянку позитивних зрушень у бюджеті, який передбачав підвищення ВВП, зарплати вчителям на 50% і медикам на 30%, масштабну децентралізацію, боротьбу з корупцією. Але ці реформи за рік діяльності залишилися половинчастими. Звісно, багато позитивних змін гальмує Верховна Рада, але велику недовіру до Гройсмана викликало те, що перевів усю країну на субсидії, і багатії з тіньовим бізнесом їх повиробляли, а чесні платники податків ледь зводять кінці з кінцями. Ціна на газ — просто захмарна, підвищили вартість електроенергії, цвіт нації гине на війні, а керівник уряду не доводить справи до завершення. Оцінюю його роботу у 6 балів — щось робив, але недопрацював, а у країні й далі діє принцип: вкрав курку — злодій, вкрав мільйон — бізнесмен. Однак достойної кандидатури на місце Гройсмана не бачу.

Тарас ЧОРНОВІЛ,
народний депутат України чотирьох скликань (м. Київ):
— Залишилося багато справ, що не доведені до завершення, але станом на сьогоднішній день я би поставив Володимиру Гройсману дев’ять з плюсом. Є недопрацювання і недостатньо швидка динаміка вирішення проблем, які потребують оперативності. Однак він працює у правильному напрямку: економіка почала вставати з колін, має потенціал для росту, реформи проводяться. Що стосується другого питання, то відставка прем’єр-міністра означатиме усунення всього уряду. На мій погляд, це абсолютно недоречно. У нас і так затвердження Кабміну відбулося з купою компромісів. Для формування нового дієздатного органу доведеться підключати Радикальну партію. Думаю, всім зрозуміло, до яких наслідків це призведе. Тому вважаю, що абсолютно недопустимо відправляти у відставку Володимира Гройсмана. Це неминуче викличе політичну кризу — і парламентську, і урядову, що дуже ризиковано у такий скрутний для країни час.
Бліц провели Сергій НАУМУК, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Катерина ЗУБЧУК, Кость ГАРБАРЧУК, Лариса ЗАНЮК, Людмила ВЛАСЮК, Алла ЛІСОВА.