Виїхав з Білорусі на Волинь, щоб піти в українську армію
Юнаки з Ратнівщини, які під час весняного призову першими поповнять лави Збройних сил України та інших військових формувань, попрощалися з рідними і відбули на строкову службу, яку мають нести впродовж півтора року
Валентина БОРЗОВЕЦЬ
Це Сергій Долінчук та Владислав Аврамук з Видраниці, Дмитро Бадзюк із Заболоття, Станіслав Матвіюк із Ратного та Іван Павлюк з Млинового.
— Я довгий час, з дитинства, проживав на Білорусі, хоча по мамі я українець, а по батькові росіянин. Не так давно приїхав у Млинове, до своєї бабусі, свідомо, аби піти в армію. Україну я люблю.
Усім їм по двадцять і більше років. Хлопці настроєні оптимістично і готові до служби в армії, як і належить справжнім чоловікам. Найстарший серед них Іван Павлюк (на знімку крайній зліва), якому вже 25 років, – неординарна особистість. Юнак народився у Лучичах, але разом з батьками виїхав у Білорусь, мав вид на проживання, проте нещодавно повернувся в Україну, щоб... піти в армію. Він каже:
— Я довгий час, з дитинства, проживав на Білорусі, хоча по мамі я українець, а по батькові росіянин. Не так давно приїхав у Млинове, до своєї бабусі, свідомо, аби піти в армію. Україну я люблю.
Напевно, ті, хто найбільше любить свою Батьківщину, і йдуть в армію, щоб зміцнитись фізично, набратись сили і досвіду і завжди бути готовим захищати рідну державу і народ. Саме такі патріоти і стоять на сторожі нашої держави, зі зброєю в руках захищають її цілісність та незалежність.
Але, нагадаємо, юнаки, які призиваються на військову строкову службу, згідно із Указом Президента України не направляються в зону АТО.